Володимир Танцюра із села Левків Крижопільського району Вінниччини вирізає з дерева гумористичні фігурки та підписує їх смішними приповідками, які сам і складає. Захопився цим напрямком 15 років тому, хоча з різьбленням займався ще з дитинства. Мати майстра вважає, що це йому перейшло у спадок від батька, бо той теж був майстром на всі руки.
"Спочатку я робив ужиткові речі – підсвічники, сільнички, ложки, - розповідає майстер. - А потім якось само склалося, що перейшов на гумористичні сюжети. Спочатку у мене з'являється фраза-приповідка. А потім під неї уже роблю фігурку. Як знайшлася фраза, малюю ескіз майбутньої фігури на папері, потім виліплюю з пластиліну, а вже тоді роблю з дерева. За 15 років вирізав їх більше тисячі. Здавав у художні салони на продаж, дарував друзям, деякі замовляли. Але найбільш улюблені приберіг для себе. Зберігаю їх у ящику під ліжком".
Володимир Іванович мріє створити музей гумору та разом зі своїми виробами показати у ньому роботи народних майстрів з глини, твори гумористів, карикатури, шаржі. Для цього музею майстер збирає також смішні прізвища людей. Записує їх із радіо, телевізора, від людей. Має уже більше півсотні.
"Серед найбільш оригінальних — Сало Олег, Неплюй Лідія, Людмила Підколимуха, Голопуцький Олексій, - перелічує. - Записую, щоб показати, що такі люди справді існують. Як почую десь по радіо смішне прізвище, одразу біжу записати у зошит, щоб не забути. Спочатку писав у старому зошиті, а тепер завів нового".
1 
1
Коментарі
1