Наприкінці зими американці проводили військові навчання в Тихому океані. Тоді на поверхню почали масово спливати кити. Науковці вирішили провести експеримент. Обклеїли китів-ремнезубів радіомаяками. У воду помістили чутливі мікрофони, які записували, як діє звук із корабля на тварин.
— Кити-ремнезуби сприймають хвилі з гідролокатора як сигнал тривоги. Одразу перестають спілкуватися один з одним. Припиняють також шукати їжу. Тікають із того місця, де діє локатор. Повертаються лише, коли корабель відпливає на велику відстань і звук із нього не відчутний, — каже один із дослідників 39-річний Філіп Ноул.
Кити втрачають орієнтацію, починають панікувати. У стані стресу викидаються на сушу.
— У тілах тварин на березі знаходять пухирі повітря та сильні крововиливи. Вони виникають, коли кити різко піднімаються з глибини на поверхню. Під час військових навчань в океані тварини викидалися на сушу втричі частіше.
Столичний біолог 63-річний Володимир Тихомиров пояснює, китів-ремнезубів вивчити складно, бо вони селяться на глибині до півкілометра.
— Люди бачать їх здебільшого мертвими, коли ті викидаються на берег. Найчастіше на Британських островах. Найбільше ремнезубів живе в Північному морі біля Норвегії. Інколи зустрічаються й у Середземному.
Атлантичні найбільші. Мають довжину 5,5 м, важать до 1,5 т. Тіло зверху темно-синього або сірого кольору. Низ та боки — світлі. Плавники мають малі. Харчуються молюсками, кальмарами і придонною рибою.
Живуть парами, збираються зграями до 10. Серед них — кілька самців. На спинах і боках часто є шрами. Ранять один одного, коли б'ються за самицю. Самці на нижній щелепі мають два широкі пласкі зуби, які виступають наперед. У самиць такі теж є, але вони закриті губами.
Дитинчата китів-ремнезубів народжуються завдовжки 1,6 м.
Коментарі