Уночі 24 квітня неподалік дитсадка в місті Бар на Вінниччині розпивали 0,7 л горілки троє друзів: Денис Алієв, 15 років, його одноліток Славко Хорошун та 13-річний Сергій. Посперечалися, чи просто вбити людину. Денис доводив Славкові, що міг би це зробити.
— Дорогою додому Денис посварився зі Славіком, — розповідає людям, які зібралися на похорон, свідок убивства Сергій. — Говорили про якогось спільного знайомого. Денис назвав його педиком, Славік казав, що нормальний. Біля друкарні Алієв почав бити Славка. Той лише захищався. Денис казав, що заріже Славіка, а той не вірив. Через це вони, може, й поспорили.
Хлопці підійшли до 5-поверхівки, де жили Алієви. Денис із Славіком піднімалися до квартири. Сергій з ними не пішов.
— Чую, зверху сваряться, — згадує хлопець. — А тоді щось почало капати вниз. Дивлюся, кров. Думав, Денис Славкові носа розбив. А він до себе додому дзвонить, маму будить, кричить — "швидку" треба визивати. Підбіг до мене: "Я Славіка підрізав, треба в больніцу!" Почав просити, щоб не здавав його міліції, бо не хоче сидіти. Я кажу: знаєш, куди б ти пішов...
До будинку приїхала "швидка" й міліція. Хорошун був мертвий. Денис виправдовувався. Казав, на Славка хтось напав. Під ванною у помешканні Алієвих знайшли закривавленого кухонного ножа. Хлопець розплакався.
Хорошуни живуть у маленькому будинку на околиці Бара. Господарства не тримають.
Славко — третій син 54-річної прибиральниці місцевого автодорожнього технікуму Валентини Хорошун. Перших двох вона народила від чоловіка, який він неї пішов. Батько Славка — колишній голова колгоспу, з яким Валентина познайомилася на курорті. Він має іншу родину.
У п"яницю 27 квітня Славка ховали. На похорон прийшли вчителі та учні Барської школи N1 та колектив автодорожнього технікуму.
За машиною з труною йде Валентина Хорошун. На голові чорна хустина, на білу кофту накинутий чорний піджак.
— Я нічого не можу сказати, — відсторонено каже жінка й заливається слізьми. — У Дениса були друзі. Але він бився, й вони вчасно відійшли від нього, бо поняли, що за птіца. Мій Славка лишився.
Сусідки намагаються підтримати матір. Просять не запитувати про вбивство.
— Вона вже стільки заспокійливого напилася, — каже одна з них. — Старший син відсидів за кражу, середульший — п"яний у хаті лежить, меншого — вбили.
Класний керівник Славка Богдана Люлько розповідає, що Хорошун був найспокійнішим у тій компанії. А Денис — запальної вдачі.
— Вони випили. Кажуть, почали сперечалися за бізнесмена, якого нещодавно зарізали, — продовжує вчителька. — Денис сказав, що може людину зарізати.
Дениса з матір"ю на похороні не було. Прийшла його старша сестра Олена Алієва.
Батько Славка — колишній голова колгоспу, з яким Валентина познайомилася на курорті
— Маму в міліцію викликали, — каже, опускаючи очі. — Дениса зразу забрали. Вони були найкращими друзями з дитинства. Зараз брат плаче, шкодує. Мама казала, що він Славка в крові на руках тримав, кричав: "Не помирай, я тебе люблю!" Це все горілка, біда нам всім.
Сусіди кажуть, що Славко весь в синцях.
— Перед смертю Денис стояв перед ним на колінах і просив пробачення, — згадує сусідка Оксана Штигиран.
Денис жив разом із сестрою. Батька не знав. Мати їздила на заробітки до Італії.
Процесія підходить до цвинтаря. Перед ворітьми зустрічають музикантів, яких замовляли на ранок. Ті грають.
— Я його любила, як своїх синів, — голосить сусідка Штигиран. — Валя погано живе, то ніколи з пустими руками до них не ходила. Оцей похорон технікум організував. Вони вділи Славку, бо не мав нічого нового. Валя дуже горя сьорбнула. Сини від першого чоловіка такі, шо відірви й викинь. Найбільше надіялася на Славка. Називала його "мій Микелка", бо той Миколайовичем був. Думала, буде підмога на старості.
У райвідділі міліції добре знають Алієва. Він колись тікав із дому, його ловили в електричках.
— Певний час вчився в інтернаті для тяжких дітей. Сім"я в них неблагополучна. — каже слідчий Леонід Петренко.
8 
35413
Коментарі