Сільський танк продають за борги

Василь Ільченко з селища Гриців Шепетівського району Хмельницької області показує постамент, на якому стояла самохідна артилерійська установка. Вона слугувала пам’ятником загиблим у війні селянам — Автор: фото: Михайло ПЕРКОВ

14 липня у селищі Гриців Шепетівського району Хмельницької області з постаменту зняли самохідну артилерійську установку. Це був пам'ятник загиблим у Другу світову війну селянам.

— Це було у десять утра, — згадує місцевий Іван Карусь, 70 років. — Їду я на велосипеді, а танка волоче здоровенний трактор. Рядом стоїть директор сільгоспучилища. "Яке маєте право його знімати? У мене батько в Берліні погиб. Це для мене пам'ять". А він: "Пішов ти на х…". Тільки сказав, як трос лопнув.

Самохідну установку потягли на територію художнього училища. Вона досі там. Місцеві написали лист Президенту України, просять повернути пам'ятку.

— У нас у Другу світову загинули 500 грицівчан, — каже колишній учитель історії Василь Ільченко, 61 рік. — Коли Гриців визволяли, полягли ще десь 700 червоноармійців. У школі і так зараз на Другу світову дають 3 години, а тут ще й пам'ятник забирають. Тут щороку на 9 Травня проходили мітинги, батюшка правив панахиди.

Самохідна установка стоїть на балансі місцевого комунального господарства. Її зняли, аби продати і розрахуватися з боргами.

— Наше комунальне підприємство "Аква" за попередні роки наробило купу боргів, — каже Грицівський селищний голова Людмила Тіфенбах, 45 років. — І по зарплаті, і до Пенсійного фонду. Усього 75,5 тисячі. На засіданні виконкому 20 червня вирішили передати установку на баланс підприємства. Тепер плануємо її продати і розрахуватися з боргами. Ми зверталися до райвідділу культури. У державному реєстрі пам'ятників установка не зареєстрована, у боях участі не брала. Тобто її можна продавати, бо не є пам'ятником.

У Грицеві живуть 4,3 тис. осіб. Водою з центрального водогону користуються 572 місцевих, ще 87 людей — каналізацією.

— До нас звернулася фірма "Танаіс". Її директор оцінив установку у 80 тисяч. Їм і вирішили продати. А боргів у подальшому не допустимо. Уже оптимізували роботу підприємства. Раніше там працювали 40 осіб, тепер 7.

— Ага, — перечить Василь Ільченко. — Семеро чоловік. Четверо протирають штани в адміністрації, і три сторожи. А хто працюватиме, коли немає жодного слюсаря. Цю САУ продасте вп'ятеро дорожче. 80 тисяч піде за борги, а остальне собі?

Місце, де стояв танк, місцева влада віддала під будівництво церкви.