пʼятниця, 22 липня 2011 07:15

Любов Білик зарізала єдиного сина

Автор: фото надане Ніною ПАСЄКОЮ
  Дмитро Рибак (найвищий учень) з однокласниками в школі села Привітне Мурованокуриловецького району Вінницької області. Він боявся матері
Дмитро Рибак (найвищий учень) з однокласниками в школі села Привітне Мурованокуриловецького району Вінницької області. Він боявся матері

— Прийшла до мене Любина сестра Надя і каже: "Треба звонити в міліцію, Люба сина вбила". Божечки! Як же можна собствєну дитину вбити?! Плачу, трусюся, не можу отямитися. А Надя зі своїми дітьми стоять у дверях, боялися в хаті лишатися. Вона замкнула Любу, бо з її писку піна тече, вся аж почорніла. Сидить, "Чорну магію" читає, — згадує 67-річна Ольга Рогач із села Привітне Мурованокуриловецького району Вінниччини.

Увечері 17 липня 34-річна Любов Білик із Привітного зарізала єдиного сина, 13-річного Дмитра Рибака. Місцеві припускають: скоїла ритуальне вбивство, бо захоплювалася чорною магією. Перед тим сина зв'язала мотузкою, на голову одягла целофановий пакет. Опісля мертвого залишила в саду. Експерти нарахували на тілі понад 40 ран.

— Зараз Любу по лікарях обслєдують. Вона на Надю теж кидалася, за горло брала, душила. Пригрозила, що і її дітей поріже, — продовжує Ольга Борисівна. — Як же можна було такого хорошого хлопчика вбити?! Єдину дитину! Такого роботящого. Усе помагав по хазяйству.

Любов Білик із сестрою-близнючкою Надією і дітьми жили в одному будинку із двома входами. Із чоловіком Любов розійшлася, син Дмитро залишився з нею. У Надії троє дітей: 15, 10 та 2 років.

— Діма слухняний був, роботящий, добрий, — каже вчитель історії місцевої школи Ніна Пасєка, 58 років. — Іноді з останнього уроку відпрошувався, щоб води навозити, бо од криниці жили далеко: "Мама стірати буде". У початкових класах вчився добре. А потім краще в нього пішли гуманітарні науки. Іноді такі знання показував, що в школі не вчать. По інтернету все вичитував, комп'ютера йому папа купив. Якщо хотіли ставити оцінку нижче "8", щоденника не давав: "Мама накаже". Він і гуляти не ходив, весь час удома сидів. Але у школі був життєрадісний, у всіх спортивних змаганнях, самодіяльності — тут як тут.

Дмитро був членом шкільного самоврядування. Його фотографія висіла на стенді в коридорі школи.

— Фотографію бабушка його забрала, батькова мама, — додає вчителька. — Вона взялася хоронити онука. Дімин батько після розлучення вернувся до батьків, їздив на заробітки в Київ. Він весь час Дімі гроші привозив. У нього і телефон був, і комп'ютер. Люба ніде не працювала. І не пили з сестрою, і компаній не водили, але сім'ї їхні якісь неблагополучні.

У день убивства сусід сестер чув крики. Йому здалося, що Любов б'є сина різкою. Не звернув уваги.

Дмитро товаришував із 15-річним Віталієм Братчуком, заходив до нього в гості.

— Діма ніколи нічого не розказував про маму, — говорить 38-річна Людмила Братчук, мати Віталія. — І ми нічого не замічали. Діма общітєльний був, розкутий, жартувати любив. А Люба з Надьою якісь інтєрєсні. Ні з ким не дружили, самі по собі жили. Хазяйства не тримали. Удень із хати не виходять, а цілу ніч світять. Діма любив, коли тато приїжджав.

Селяни кажуть: напередодні вбивства Любов Білик ходила по селу і сварилася зі всіма. Чіплялася, аби полаятися.

— Зараз матір загиблого хлопчика та її сестра затримані. Поки у скоєнні злочину підозрюють обох. Покази плутані, одна на одну звертають. Кажуть, що проводили якийсь ритуал, виганяли злих духів. Обом призначена психіатрична експертиза, хоча вони поводяться адекватно, — повідомляє 38-річна Ганна Олійник з обласної міліції. — Троє дітей Надії в момент скоєння злочину були в іншій половині будинку. Кажуть, тільки крики чули. Зараз вони в інтернаті.

Зараз ви читаєте новину «Любов Білик зарізала єдиного сина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі