У ніч на 17 жовтня в Миколаєві напали на 25-річного Олександра Влащенка. Він працює журналістом у газеті "Наше місто Миколаїв". Його побили, забрали сумку з редакційним фотоапаратом "Нікон" за $2 тис. і двома мобільними телефонами. Вистрелили в голову з травматичного пістолета.
— У неділю Саша затримався на роботі, — розказує шеф-редактор газети Анатолій Онофрійчук, 54 роки. — Зі своєю дівчиною Женьою Бондаренко. Вона до нього приходила майже щодня. Уночі її провів додому, повертався. На нього напали біля будинку номер 21 на вулиці Жовтневій. Побили, пустили кулю в лоб. Він ще якось додому доїхав. На ранок нічого не пам'ятав. У міліції є дві версії. Перша — пограбування. Друга — напад пов'язаний із його роботою. Але міліціонери кажуть, що в потерпілого в кишені залишилися гроші. Крім того, у Миколаєві вперше грабують, стріляючи в голову.
Олександр Влащенко працює у виданні понад три роки. Пише про політику, корупцію в житлово-комунальній сфері, економіку.
У тяжкому стані він лежить у нейрохірургічному відділенні лікарні швидкої допомоги. На обличчі — гематоми, на лобі — отвір від кулі. Не розмовляє. Біля сина сидять мати 65-річна Валентина Сергіївна та його дівчина 27-річна Євгенія.
— В Олександра переламана верхня щелепа, перелом обох пластин лобової кістки. Куля застряла в головному мозку на глибині 7–8 сантиметрів, — каже нейрохірург Юрій Картошкін, 55 років. — Пройшла через лоб — залишився великий канал, куди потрапляє повітря. Ситуація важка. Ми призначили курс антибіотиків, бо куля занесла інфекцію в мозок.
Головний лікар Олександр Дем'янов каже, кулю видаляти не наважилися. Операція може завдати ще більшої шкоди.
— Якщо вона металева — спробуємо витягнути офтальмологічним магнітом, — каже лікар. — Якщо ні — залишимо.
Батьки Олександра Влащенка живуть у місті Южноукраїнськ на Миколаївщині. Син в обласному центрі винаймає квартиру.
— Сиджу в Южноукраїнську, як дурак, переживаю, — розказує телефоном його батько Володимир Володимирович, 61 рік. — Жінка каже не їхати в Миколаїв. Бо Саші важко, і лікарі не хочуть, аби хвилювався. Вона з ним уночі, а вдень друзі чергують. Дзвонить — плаче.
Батько вважає, що сина спеціально підстерігали, щоб побити:
— Його два роки назад били — місяць у лікарні лежав. Він у нас людинолюб, справедливий. Але не всім то подобалося.
7 
1
Коментарі
15