Євролохотрон

Зо два тижні тому Вікторія Стах розповіла трагікомічну історію про те, як у "крутій" крамниці їй втюхали окуляри з безумно і безпідставно дорогими лінзами. Я не надто розуміюсь на оптиці, але трохи розуміюся на "крутих" крамницях і взагалі на постсовковій "крутизні". А тому наважуся дати колезі пораду, яка, звісно, не вбереже її від постсовєтських шахраїв і хамів, проте істотно зменшить контакти з цією публікою.

Найголовніша ознака справді добрих крамниць і ресторанів — це шанобливе ставлення до клієнта. Ми живемо у світі суцільних підробок, і тому, коли на пляшці написано, що це вірменський коньяк, а на "крутій" нібито крамниці — що це "Гелен Марлен", не поспішайте приймати цю інформацію на віру. Зайдіть до крамниці й зверніться до першого-ліпшого продавця українською мовою.

Зверніться до першого-ліпшого продавця українською мовою

У справді фірмовому магазині співробітники знають, що таке ввічливість, і знають, що одним із її елементів є підтримування розмови з покупцем його мовою. А тому, коли на вашу укрмову працівниці якого-небудь "Гуґо Босса" незворушно розповідатимуть щось по-русскі, бо їм так удобнєє, — утікайте звідтіль, тому що то ніякий не "Гуґо Босс", а звичайна совкова "Бєрьозка". Жоден євроремонт і ніякі прикиди не зроблять готель "Козацький" правдивим "Гаятом", і ніякі інвестори не перетворять "Бориспіль" на європейське летовище — доки його совкові власники не пояснять своїм совковим співробітникам, що "удобнєє" має бути не тим, хто обслуговує, а тим, хто за це обслуговування платить гроші.

Отож, пані Вікторія, навіть якщо за моїми порадами ви не знайдете в Києві жодної справжньої європейської оптики, то принаймні не дасте себе лоханути "совкам", які не мають із Європою нічого спільного.