понеділок, 08 січня 2024 13:45
Роман Шахрай
Роман Шахрай
Журналіст

Дурниці молов я

2019-го ми працювали над випуском газети. За цей час у мене з ним не виникло жодних творчих суперечок. Кожен мірою можливостей працював на тій ділянці, за яку відповідав.

Скипів я тільки одного разу. Це коли вів летючку, а він позитивно сприйняв новину про катастрофу авіалайнера під Москвою. Я різко обірвав. Наголосив, що загинули цивільні й ми повинні залишатися людьми. І не скажу, що був неправий. Власне, наші воїни нині це доводять.

Історія мала продовження. Увімкнувши улюбленого ображеного, я залишив офіс. Він наздогнав. Продовжили розмову на підвищених тонах.

– Чому я маю жаліти кацапів, якщо завтра вони прийдуть на мою землю та вбиватимуть моїх дітей? – почув і остаточно втратив витримку.

Дітей?! Відповів, що такого бути не може й хай не меле дурниць.

Час усе розсудив. У вересні 2022-го я дивився на світлини з Харківщини й читав про Олесю Столпакову. Дівчинка місяць не дожила до 6-річчя. Загинула від російських ударів на початку повномасштабної війни.

2024-й ми зустрічали разом.

Після того як терроросія вгатила по пологовому будинку в Дніпрі.

Він нічого не сказав. Але й так було зрозуміло: тоді дурниці молов я.

Зараз ви читаєте новину «Дурниці молов я». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі