З 22 до 24 жовтня у Львові відбувся 13-й Lviv Cheese and Wine Festival. Фестиваль – ярмарок і дегустація продуктів понад 30 українських виробників із Закарпаття, Волині, Одещини, Херсонщини, Миколаївщини, Хмельниччини та Львівщини. У програмі: змагання сомельє, живі концерти, малювання картин вином. Квиток на фестиваль коштує 100 грн. У подарунок кожному відвідувачу - склянка з логотипом події.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала на заході й поспілкувалася з відвідувачами й учасниками фестивалю.
"Ніколи б не подумала, що в нас почнуть робити добре вино, – каже 32-річна Галина Писар зі Львова. Жінка – монтажерка весільних відео. Стоїть біля входу у двір Палацу Потоцьких на вулиці Коперника, тримає склянку з написом "Свято сиру та вина у Львові", на плечі екоторба. У ній чотири пляшки вина українських виробників. – Вперше спробувала напій у 15 років. Моя мама в 2000-х виїхала на заробітки в Італію, до Неаполя. Працювала баданте (догляд за літніми людьми. – Gazeta.ua). Коли вивчила мову, влаштувалася офіціанктою в ресторан. Одружилася з його власником - італійцем Рікардо. Коли я вперше поїхала на калінули до мами, вітчим пригостив склянкою білого сухого. Смак був неповторний. Вельми м'яке, приємно було пити. Приїжджаючи в Україну, Рікардо скаржився, що в нас немає доброго вина. Усе солодке й "хімічне". Завжди привозив ящик італійського і злився, коли закінчувалося. Мені було навіть трохи соромно за це. Тож і я вино пила лише в Італії, а в нас – пиво. Торік на весіллі, де не було нічого, крім вина із Закарпаття, скуштувала. Приємно здивувалася. У супермаркетах його не відшукала. А тут на фестивалі знайшла. На Різдво пригощу вітчима. Подивлюся, що тепер скаже!"
У зв'язку з карантинними обмеженнями увійти на фестиваль можна із сертифікатом вакцинації або ж негативним ПЛР-тестом. На вході діє тимчасова лабораторія, у якій пропонують зробити швидкий тест на антиген.
Довелося заплатити за тест на коронавірус 250 гривень. Ну, спробую надегустувати на те, що вже витратив
"Довелося заплатити за тест 250 гривень, – скаржиться Олег Палій. Чоловік стоїть біля лабораторії, очікує на результат. – Місяць тому отримав першу вакцину AstraZeneka, а другу ще два місяці чекати. На фестиваль покликали друзі, і лише тут дізнався, що не зможу пройти. Не мав чим довести охоронцям, що вже маю одну та й додому повертатися не хотів. Ну, спробую надегустувати на ті 350 гривень, що вже витратив".
39-річний Андрій Башанський із Жовкви, містечка на Львівщині, за освітою кухар. На фестиваль привіз свою продукцію марки "Баша Кухня" – крафтові сиров'ялені делікатеси за авторською рецептурою. Ковбаски, бастурму, в'ялену яловичину у вині, салямі, вироби з конини - загалом 17 видів м'ясних смаколиків. Ціна за 100 г продукції – від 50 грн. Сімейну справу започаткував шість років тому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Скільки терпіти оце приниження?": вперше перевіряли ковід-сертифікати – як це було
"Найбільше справа потребує часу. Спершу потрібно знайти й закупити якісну сировину, правильно її підготувати, а тоді дати час дозріти. А це - до пів року. Лише тоді можу її продавати, – чоловік стоїть біля стенду зі своїми виробами. Пригощає ними відвідувачів. – Продукцію возимо фестивалями, постачаємо в ресторани, пивні паби, продаємо в інтернеті. На ринок вийти неважко. Важко зробити якісний продукт. А якість ми неодноразово доводили. Цього року на "Днях української кухні" у Львові здобули золоту медаль".
Підприємець додає, що до нього звертаються власники німецьких та італійських пабів і крамничок крафтових органічних продуктів із проханням реалізувати його вироби в них:
"Готуємо документацію, паспорти виробництва. На це потрібно майже рік".
Богдан Панчук – бренд-амбасадор компанії WineDiscoverySelection. На ярмарку презентує бренд LelekaWines. Вино лише рік на українському ринку.
Урожай зібрали з лози віком 15 років на виноградниках поблизу села Долинка Одеської області. Витримували вино пів року в дубових бочках. Виготовили 200 тисяч пляшок
"Почали з чотирьох сортів винограду. Білі – піно грі й шардоне, червоні - каберне й мерло. Перший урожай зібрали 2019-го з лози віком 15 років на Південно-Бесарабських виноградниках поблизу села Долинка Одеської області. Взяли їх в оренду. Витримували вино пів року в дубових бочках. З першого урожаю виготовили 200 тисяч пляшок. Уже зараз у нас вісім видів вин. Плануємо ще розширювати лінійку нашої продукції", – каже Панчук.
Біля стенду чимало відвідувачів фестивалю. Куштують напої й купують по кілька пляшок за раз. Ціна - від 150 грн.
"Зараз українське вино в тренді. 10 років тому в нього вірили лише експерти, а споживачі мали погану думку. І це було об'єктивно, бо в магазини потрапляла продукція низької якості, – продовжує Богдан Панчук. – А зараз з'являється багато малих виноробів, які диктують на ринку свої умови. Росте конкуренція і, відповідно, якість продукту. Виходити на внутрішній ринок нам було складно, але якщо робиш якісний продукт і продаєш за "чесні гроші", то й покупці не цуратимуться. Не маємо можливості робити вино на імпорт. Обмежені з кількістю сировини. Буває, її доводиться докуповувати. Щойно зможемо розширити виноградники, насичити український ринок, тоді й думатимемо, як продавати українське вино за кордон. Такі амбіції є".
Українці лише 10 років тому почали вживати сухі вина
Винороб зазначає, що культура споживання вина з'явилася в Україні не так давно.
"Ті, хто кажуть, що її досі нема – помиляються. Проблема лише, що розвивається повільно. У 1990-х українці переважно пили міцні, кріплені солодкі вина, бо інших на ринку не було. У 2000-х перейшли на напівсолодкі. І лише 10 років тому почали вживати сухі вина. Гадаю, вони незабаром і домінуватимуть на ринку", – додає чоловік.
"Уперше "Лелеку" купила в лютому торік у супермаркеті. Ішли з чоловіком на 30-ту річницю весілля до свекрів. Вони попросили принести добре вино до вечері. Взяли дві пляшки червоного сухого. Заплатили трохи дорожче, ніж його продають тут. Сподобалося нам і свекрам, – каже 29-річна Наталія Сидор зі Львова. На фестиваль прийшла з чоловіком 34-річним Сергієм. Він працює програмістом. – Придбали дві пляшки червоного сухого й одну білого. Витратили 650 гривень. Зараз ідемо на дегустацію до бренду "Країна мрій". Там Олег Скрипка розважає покупців. Уже кілька разів намагались підійти й скуштувати вино, але не змогли протиснутися. Надто багато людей. Чекаємо, коли розійдуться".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Яка може бути робота? Виживаємо" – як живе знаменита Пархомівка, куди їздять дивитися на Пікассо й Малевича
"Бізнес починали 10 років тому з козиної ферми. Планували реалізовувати молоко й м'ясо. Та стадо збільшилося і п'ять років тому почала експериментувати, - розповідає 38-річна Оксана Гураль із Підрясного, містечка біля Львова. – Я сировар-самоучка. Коли почало виходити, тоді ж вирішили й цю справу перетворити на бізнес. Почали їздитиі з продукцією фестивалями й пропонувати в магазини натуральних виробів. Вони засмакували покупцям. Такий бізнес не потребує багато грошей – лише часу й праці. Шкода лише, держава не підтримує фермерів і малих підприємців. Інакше могли б уже думати про розширення виробництва й про вихід на міжнародний ринок".
"Добре вино не може коштувати 50 гривень", - каже 29-річна Юлія. Жінка прізвища не називає, працює проектною менеджеркою в IT-компанії. Разом зі співробітницями Лілією та Вікторією стоять біля бочки, яка слугує за стіл. П'ють біле сухе вино марки "Колоніст", яке купили на фестивалі. За пляшку заплатили 250 грн. Закушують устрицями – 70 грн за одну.
Українське вино надто дороге. В Італії пила хороше за три євро, в Іспанії та Португалії – за два
"Усе, що в магазині дешевше 120 гривень – шмурдяк. Хоч можна купити на знижках хороші імпортні від 90 гривень. Але натрапити на такі – диво, – каже Юлія. – Допоможе лише досвід і багато похмілля зранку, – сміється. – Українське вино надто дороге. В Італії пила хороше за три євро (приблизно 96 грн. – Gazeta.ua) в Іспанії та Португалії – за два (64 грн). На Канарах воно взагалі копійки коштує. А в нас його робити не вміють. Лише вчаться. Як не гірке, то таке сухе, що запивати треба. Іноді таке солодке, що хочеться посолити, шоб смак перебити. Зараз придбала собі три пляшки білого сухого трьох різних виробників. Усі – молоді, в супермаркетах і не траплялися такі. Витратила 700 гривень. А сиру набрала на 400 гривень. Дивно, що у нас роблять переважно козиний, твердий. Хотіла знайти моцарелу, але вона лише копчена або тверда. Овечого так і не вдалося купити. Виробники із Закарпаття розпродали всю продукцію ще в першого дня фестивалю".
"Якщо чесно – український сир смачніший за українське вино, – каже супутниця Юлії 32-річна Лілія. – Витратила вже 530 гривень. Купила чотири головки козиного витриманого та із цвіллю".
"Усе геть продали, Деяких позицій вже не має і не буде,– каже Альона Стаховська, представниця бренду вина Stakhovsky, українського тенісиста 35-річного Сергія Стаховського. – Не встигаємо обслуговувати покупців".
Стаховський 2015-го взяв в оренду 20 га виноградників у селі Мужієві на Закарпатті.
"Вони були в поганому стані. Два роки відновлювали їх, культивували ґрунт, пересаджували лози, підсаджували, підводили полив. І лише 2017 року зібрали перший урожай. Через рік представили вино в Харкові. До речі, наше мерло – єдине українське вино, представлене у виставкому залі в Бордо у Франції. Неймовірно пишаємося".
Вино Stakhovsky реалізують в українських ресторанах і продають в інтернеті.
"Нам важливо, щоб українці смакували якісний продукт. Наші вина можна придбати далеко не у всіх магазинах, винних маркетах, ресторанах, барах країни. Адже для нас важлива кожна деталь - умови транспортування, зберігання. Не хочемо, щоб у когось зіпсувалося враження через недогляд. Культура виготовлення вина в Україні тільки-но зароджується. Винороби вчаться правильно вирощувати й доглядати виноградники, виготовляти вино за всіма технологіями, не шкодують гроші на інновації. Думаю, наша спільна мрія – зробити таке вино, яким зможуть насолоджуватися наші внуки через 50 років", – додає Стаховська.
АЛКОГОЛЬ МОЖЕ ПОДОРОЖЧАТИ
В Україні планують підвищити мінімальну вартість алкогольних напоїв. Відповідний проєкт постанови Кабінету міністрів 18 жовтня подали для громадського обговорення.
Ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби зростуть на 8,3%, віскі, ром і джин - на 8,4%, коньяк - на 4,8- 8,3%, винну продукцію - на 8,2-34,2%. Пів літри найдешевшої горілки коштуватиме не менше 96,82 грн.
Подорожчання алкоголю у міністерстві економіки пояснюють ростом середньої собівартості виробництва літра спирту. Зростання мінімальних цін дозволить збільшити прибуток виробників та додасть до державного та місцевого бюджетів 300 млн грн, додають у відомстві.
"Підвищення цін на шкідливі товари, наприклад, спиртне та тютюн - є зобов'язанням України в рамках зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, - говорить економіст 48-річний Андрій Новак. - Така продукція повинна бути менш доступною в продажі, особливо для підлітків. Але важливий розумний підхід в збільшенні вартості. Вона повинна відповідати рівню доходів українців. Майже сотня гривень за пів літри горілки — це багато. Якщо вартість легального напою буде рости далі, то є ризик розвитку тіньового ринку. А у нас з цим і так біда. Багато контрабандних та контрафактних цигарок та алкоголю. Треба тримати баланс між домовленостями з Європою та реаліями в Україні"
8 
35413
Коментарі
1