29 серпня у Лохвиці на Полтавщині побратими, рідні і мешканці міста попрощались із 38-річним розвідником із 16 батальйону 58 бригади Сергієм Войтером. Офіцер російської армії встав на захист України і став добровольцем, який пройшов Іловайськ і Дебальцеве.
19 серпня поблизу села Кримське Новоайдарівського району на Луганщині в бою із ворогом отримав поранення грудної клітини. Дві кулі прошили груди, пошкодили нирки і легені, зачепили хребет.
Протягом тижня лікарі боролись за життя військового. Помер 26 серпня о 7 ранку в Харківському військовому госпіталі.
"Сергій Войтер (позивний - "Лоза") народився в Росії у військовому гарнізоні. Навчався в Свердловській області РФ. Проходив службу в ГРУ (Головне розвідувальне управління - Gazeta.ua). Був кадровий російським офіцером. В Росії одружився, там в нього народилася донька. Після переїзду до України родина оселилася в Лохвиці на Полтавщині, звідки були родом батьки. Останній час Сергій Войтер мешкав з дружиною Лубнах Полтавської області. На війну Сергій пішов добровольцем ще 2014 року. Пройшов Іловайськ і Дебальцеве. Воював у батальйоні "Донбас". Потім підписав контракт і продовжив службу у 58-й бригаді. Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира 2-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти 16-го батальйону "Полтава", - розповіли побратими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це був наш велетень, за яким ми нічого не боялись" - поховали кадрового офіцера.
"В Росії мав звання капітана, але в українській армії не гнався за званням. Не зміг зрозуміти агресії, із якою Росія напала на Україну. Мене ж постійно просив оберігати 18-річних хлопців і не пускати їх на передню лінію. "Хай картоплю чистять". Вони ж злились і сльози витирали, але Сергій їх оберігав. Говорив, що то його орлята-сини. Розповідав, що жодного разу козаки не програвали бій, хоча постійно їх зраджували союзники. Вірив, що рідна земля нам допомагає боронити Україну і все говорив, що москалі значно слабші за нас, бо за нами - правда і любов близьких, - каже 38-річний Тарас Гапон, командир роти.
"Коли наша рота знову опинилась на передньому краї, Сергій знову повернувся на війну. Пройшов Іловайськ, Дебальцеве, Авдіївку. Коли почався крайній бій, то першим вирушив виручати хлопців, яких затиснув ворог. Його атака виручила хлопців, а вже під час ворожого відходу йому поцілили в спину", - продовжив Тарас Гапон.
"Україна втратила одного із найкращих захисників, який три роки захищав рідну землю і віддав за це своє життя. Особисто для мене це був взірець, який своїм спокоєм допомагав у найважчі моменти життя", - розповів Кирило Жєлєв, боєць батальйону Нацгвардії імені генерала Кульчицького.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Єдиний мамин син" - 28-річний воїн загинув в АТО
В Сергія залишились мати, дружина, доньки. За загиблим бійцем відслужили панахиду і поховали на місцевому цвинтарі в Лохвиці.
Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у липні.
8 
35413
Коментарі