Майбутня поліцейська врятувала жінку від холодної смерті

Курсантка Дніпропетровського університету внутрішніх справ врятувала життя мешканці села на околиці Полтави.

Про це повідомляє Полтавське обласне управління нацполіції.

20-річна Анна Гусак — курсантка 4-го курсу факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

З початку року проходить стажування в Полтавському відділі поліції.

Днями Анна йшла вулицею села Яківці на околиці Полтави. За-за паркану почула дивні звуки — ніби скавучання.

"Думала собака, але помилилася — бабуся", — розповідає Анна Гусак.

Через щілину в паркані дівчина розгледіла, що на подвір'ї просто в калюжі сидить літня жінка і кволо прохає про допомогу. Вона не відчувала руки й ноги, не могла поворушитися. Подвір'ям бігали двоє псів, один — розміром з ротвейлера.

Між Анною та хворою жінкою була перепона — високий паркан із замкненою хвірткою. Але більше її непокоїли собаки.

Скарга пенсіонерки на сильний біль у серці та її тривале перебування на зимовому повітрі вимагали рішучих дій. Анна знайшла інший шлях — через ярок, з другого боку будинку. Приборкавши страх перед собаками, зайшла у двір.

Підійшла до жінки і спокійним голосом почала з нею розмову. Собаки дозволили підійти — ніби відчули добрі наміри.

"Я змогла відтягнути жінку якнайдалі від калюжі та обперти її на своє коліно. Попросила посміхнутися і підняти руки догори. На домедичній підготовці в університеті пояснювали — якщо людина не здатна зробити такі прості речі, це може бути ознакою інсульту. І жінка не змогла", — розповідає Анна.

Дівчина дізналася ім'я жінки та викликала "швидку" для 85-річної Валентини Миколаївни. Щоб заспокоїти, розповіла їй про себе: показала поліцейський жетон, сказала, що хоче їй допомогти. Попросила сказати де ключі, щоб відчинити ворота для "швидкої", та назвати телефон родичів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Троє людей трагічно загинули в будинку

Відшукати потрібні ключі і мобільний телефон вдалося не одразу. Не пощастило і з телефонною книжкою — декотрі номери взагалі не обслуговувалися, а номер онука не відповідав. Вдалося додзвонитися до сестри.

Доки їхали лікарі, Анна підтримувала розмову з жінкою, розтирала їй ноги, зігрівала ковдрою, знайденою у будинку.

Валентину Миколаївну госпіталізували та надали медичну допомогу.

За кілька діб від лікаря районної амбулаторії Івана Петренка Анна довідалася, що Валентина Миколаївна пережила мікроінсульт і надана допомога була вчасною і вкрай необхідною.

×