Студентські гуртожитки Полтави розраховані на 12 тисяч осіб. Але проживає там утричі більше. Під кімнати переобладнують пральні, їдальні, ставлять двоярусні ліжка.
У першу чергу селять пільговиків, решта студентів місяцями стоять у черзі.
Біля гуртожитку N2 фізико-математичного факультету Полтавського педуніверситету студентки вибивають килим.
— У кімнаті ліжка двоярусні впритик, — розповідає другокурсниця Наталія Маркович. — Батареї ледь теплі.
— Больной вопрос — душ, — перебиває дівчину білявка Ольга. Прізвище та курс назвати боїться. — Три години треба вистояти. У душі немає перегородок. Заходимо по вісім чоловік. Туалетів — по три хлопчачих та дівчачих на поверх. Зранку поки достоїшся, можна в штани наробити, — сміється дівчина.
Говорить, на поверх одна електроплита. Працює три конфорки. У кімнатах плити не ставлять, бо вибиває пробки. На кухні черга. Щоб зварити суп, треба 1,5 год. Дівчата переважно їдять мівіну.
— На гуртожиток один телевізор. Дивимося його з вахтером, — каже Наталія. — Доки вирішимо, що дивитися, пересваримося.
За гуртожиток студенти-контрактники платять 900 грн на рік, бюджетники — 850. Педуніверситет має чотири гуртожитки. Студенти говорять, найкращий — четвертий. В одному крилі будівлі живуть студенти-філологи та журналісти, в другому — викладачі.
— У нас хороша дисципліна та блочна система, — погоджується мешканка гуртожитку N4 Ольга Кротюк, 19 років. — Щоб поселитися, треба вистояти в черзі.
Дівчина говорить, гуртожиток розрахований на 800 студентів, а живе трохи більше 400. У решті кімнат — викладачі. Мешкають вони у боксах сім"ями. Заводять собак. Діти викладачів бігають гуртожитком та заважають вчитися.
— На всі гуртожитки один електрик, — показує на зламану розетку Ольга. — Треба записуватися в чергу та за свій кошт купувати розетку. Можна чекати кілька місяців.
Вуз із акредитацією мусить забезпечити житлом 70% іногородніх студентів. На одного має припадати 6 кв. м площі. Насправді ж — не більше 4.
— Багато вузів не дотримуються правила субсидії. Студенти, які отримують малу стипендію, все одно сплачують за гуртожиток повну вартість, — каже голова студентської ради Полтави Олег Слизько. Він 5-курсник Полтавської аграрної академії.
Щоб перешкодити поселенню в гуртожитки сторонніх осіб, студрада вимагає віддати це питання на вирішення органів студентського самоврядування. Така є лише в Полтавському університеті споживчої кооперації. Ректори інших вузів це положення міністерства освіти ігнорують.
— Через гуртожиток за тіньовими схемами відмиваються великі кошти, — говорить Слизько. — Студентська рада хоче, щоб ця сфера стала прозорою. Плануємо порахувати кількість студентів та добиватися будівництва студмістечка.
На території аграрної академії п"ять гуртожитків, де проживе 1,4 тис. студентів.
— Черги на поселення є, — визнає директор студмістечка Валерій Обревко. — Йдемо на порушення, але стараємося поселити всіх. Закупили нові двоярусні ліжка. У 2006–2007 роках провели операції "Душ" та "Туалет". Скрізь зробили євро. За можливістю купуємо нові кухонні плити, меблі.
На Полтавщині 54 студентські гуртожитки, повідомляють в обласному управлінні освіти. Їх утримання закладається в кошторис вищого навчального закладу.
3 
35413
Коментарі