Минулої неділі поховали жительку села Лівенське Новосанжарського району 48-річну Тетяну Розсоху. У сусідній Маячці вона 23 роки працювала директором школи, була відмінником освіти.
Три роки тому в жінки виявили онкозахворювання, зробили операцiю. Кiлька разiв проводили сеанси хiмiчної терапiї. Два роки тому на святi останнього дзвоника вона була присутня, але не як директор — її привезли до школи. Тетяні Петрівні було важко стояти на ногах. Пiсля лікування продовжувала керувати школою. На початку квiтня 2008-го вона ще зверталася до районної влади, аби та посприяла спиляти старi дерева на шкiльному подвiр"ї. А за кiлька днiв жінці стало зле. Знову поїхала в обласну лiкарню, але її не госпiталiзували. Вiдчуваючи, що вже не підведеться з ліжка, запросила сiльського голову Маячки Таїсiю П"явку та директора мiсцевого агроформування Вiктора Тищенка. Просила органiзувати похорон. Указала мiсце, де її мали поховати.
48-річний чоловік Тетяни Петрiвни Валерій Розсоха викладає трудове навчання у школі в Маячці. Старша донька 22-річна Лілія, як і мати, учитель української мови та літератури, працювала у школi разом із Тетяною Петрівною. Коли вийшла заміж, переїхала на Днiпропетровщину. Нині розлучена. Учителі з Маячки кличуть її назад — викладати предмет замість матері. Молодша донька Iнна, 16 років, — десятикласниця Маячкiвської школи. Документ про освiту наступного року їй мала вручати мати-директорка.
Останню волю Тетяни Розсохи виконали: траурна процесiя пішою ходою з двору рушила спочатку не на цвинтар, а в школу в сусiдню Маячку за 4 км. Біля школи приспустили державний прапор. Спинилися. Довго лунав шкiльний дзвоник. Поховали жінку в рідному селі Лівенське.
Коментарі