Із 1 червня на Полтавщині ціна на прийом молоко від людей знизилася до 1 грн/л. У деяких райцентрах — до 80 коп. По селах люди масово ріжуть худобу.
— Чула, з червня молоко в людей узагалі брать не будуть, — хитає головою 54-річна Ніна Заволока із села Чернечий Яр Диканського району, яка продає молоко та сир на Центральному ринку Полтави. Жінка тримає три корови. — Зовсім хочуть село задавить. Було в нас у череді 54 голови, а залишилося десять. У колгоспі немає ні одного хвоста поганенького. Ціна на все росте, а молоко здешевіло до 80 копійок. Узимку приймали по дві гривні за літр.
Тонна сіна коштує 800 грн. За рік корова з"їдає 3 т. За випас худоби треба заплатити сільській раді 300 грн.
29-річна Наталія Міщенко із села Дудникове Полтавського району каже: в череді було 37 корів, залишилося 19.
У Великій Павлівці Зіньківського району торік було 415 корів, залишилося — 382. На початку квітня селяни перекрили дорогу молоковозам. Вимагали, щоб ціну на молоко підняли до 1,8 грн/л. Заводи поставили 1,1 грн/л. Із 1 червня знизили ціну до 1 грн.
— Люди страйкувати більше не будуть. Нічого проти тієї мафії не зробимо, — говорить сільський голова Великої Павлівки Яків Яреха. — Поїздили по заводах, а скрізь руками розводять. Кажуть, ціну підняти не зможуть.
В обласному управлінні агропромислового розвитку підтвердили, що кількість корів у приватників зменшилася. Натомість стабілізувалася ситуація по господарствах, які займаються тваринництвом.
— Серйозна проблема — якість молока, — зауважує начальник управління Олександр Сень. — Через вступ України до Світової організації торгівлі молокозаводи через якийсь час взагалі не зможуть приймати його від населення. Зараз половину сировини, на якій працюють підприємства, дають дрібні молокоздавачі.
Сень припускає: молоко від населення прийматимуть для переробки та продажу на внутрішньому ринку. На перехід до стандартів Світової організації торгівлі Україні дали 5 років.
— Вихід — механічна дійка, — веде далі він. — Господарства мають укрупнюватися. Молоко повинно добуватися в санітарних умовах. Може, зручно винести відро, поставити в пилюку та вилити потім у молоковоз. Але ми від цього маємо поступово відходити.
Заводи, щоб не залишитися без сировини, починають вирощувати худобу.
— Будуємо два тваринні комплекси в Огирівці та Матяшівці, — розповідає директор Білоцерківського молокозаводу Великобагачанського району Віктор Кордубан. — Розуміємо, треба перестроюватися.
Білоцерківський завод приймає молоко від населення по 1 грн/л.
— Чого ціна низька, треба питати у вищої влади, — каже Кордубан. — Виходить, я пиляю гілку, на якій сиджу. 90 відсотків молока приймаю від населення. Як не стане сировини — прийдеться прикрити підприємство. Ставимо такі ціни, бо немає збуту сировини. А держава не може розробити правил гри, стратегії розвитку. Щоб було добре і заводам, і людей не залишити ні з чим.
3 
35413
Коментарі