На похорон 63-річного Олександра Зяблюка з селища Оржиця зібралося майже 150 осіб. Люди несли червоні прапори. Такі ж — на машині з домовиною. Небіжчик був комуністом із 30-річним стажем.
— Завжди говорив: "Мене радянська влада виховала, дала роботу, і я завжди за неї стоятиму", — розповідає однопартієць Володимир Боровський, 69 років. — Він дуже обурювався, коли в селищі обливали фарбою пам"ятник Ленінові. Завжди провідував старих і немічних, допомагав їм грошима.
Зяблюк помер від запалення лімфовузлів. Останні 10 днів з дому майже не виходив. Сидів за столом, вибудовував графіки футбольних ігор, вираховував очки.
— До сорока років грав у збірній району, — згадує вдова Лідія Петрівна, 61 рік. — Коли по телевізору передавали щось на спортивну тематику, одразу говорив "цить!". Я йому ставила ультиматум: "Або я, або футбол". А він: "І ти, і футбол".
Зяблюк працював секретарем селищної ради. 12 років очолював відділ субсидій райдержадміністрації. В Оржиці живуть троє його дітей та четверо онуків. 36-річний син Анатолій працює трактористом, Олександр, 33 роки, — підприємець, 38-річна донька Лілія — редактор районного радіо та бібліотекар.
8 
35413
Коментарі