— Дуже хотіла купити електровафельницю. Стару, радянську, — розповідає полтавка 30-річна Світлана Гаврилишина. — Подруга порадила сходити на блошиний базарчик, що на ринку Алмазний. Там у бабусі знайшла. Вторгувала за сотню.
В обласному центрі ряди з уживаними товарами є на кожному міському ринку. Найбільший базар таких речей по вул. Чапаєва. Торгують також на вул. Шевченка, Куйбишева. Дехто на блошиних ринках полює за дешевим антикваріатом.
На прилавку-розкладачці лежать стоптані черевики, розтягнутий светр, квітчаста сукня, самовар, брудна гола лялька, кілька тарілок, чашки, алюмінієві ложки, іржаві ножиці. Ціни від 2 гривень і вище. Речі на продаж приносять із дому чи купують у людей. Частину роблять власноруч або перепродують виготовлене кимось. Перехожі розглядають товар, але нічого не беруть. Говорять, що дуже страшне на вигляд.
— Підходьте, підходьте! — закликає 78-річна Лідія. — Дивіться, яка гарна гардіна. Бордова, 5 метрів у дліну, і всього 95 гривень. Ляльку он подруга принесла. Іграшка на горищі валялась. А вдруг хто які пару гривень дасть. Туфлі женскі якась жіночка притягла на продажу. Я їй заплатила 10 гривень. Роздивилась, що кожа, то поставила ціну за сотню.
Каже, старі речі купують збирачі антикваріату, бідні люди, п'яниці.
— Буває, що товар по півроку покупатєля жде, — говорить 40-річна продавщиця. Не називається. — Є сезонні, такі як валянки з калошами, або на любітєля костюм для рибалки, воєнні рємні, кобура, фляги або протигази.
— Усе з дому виношу, — долучається до розмови полтавка Людмила Петренко, 63 роки. — А шо дєлать, як пєнсія малєнька. От рушники прабабусині вивісила, та не бере ніхто. Хоча й ціна маленька, від 25 до 50 гривень. Не понімають, шо воно рарітєт.
До Людмили підходить чоловік із білим пакетом. Крізь нього видно темно-синій сервіз. Дарує його продавщиці.
За сусіднім прилавком 65-річна Раїса Павлівна відрізує шматок сала. Кладе його до іншого товару. На розкладачці багато старих чарок, три великі ікони та ритуальна бронзова ваза.
— Сєйчас запасаюсь стопаріками й стаканами. Вони гарно на поминальний понеділок підуть. Уже провірила. Продаю їх від 2 гривень. Надщерблений за гривню віддам. А це, — показує на вазу та ікони, — антикварний магазин собі рекламу дєла. Ікони гарні, ціна від 150 гривень. Увесь виторг їм піде, ми ж собі нічого не накручуємо. Тому в нас ціни дуже хороші. Антикваріатщики це знають. Люблять наші товари перебирати. Он книжка лежить 1915 року випуску, збірник молитов. Видання рідкісне, а віддам усього за 50 гривень.
Продавці кажуть, завжди торгуються. Можуть скинути півціни.
Чарки беруть перед поминальним понеділком
Популярні вживані речі на блошиних ринках.
Чарки. Беруть найбільше навесні, перед поминальним понеділком. Популярністю користуються цілий рік. Купують п'яниці, наркомани, інколи — люди з сіл.
Одяг. Купують незаможні полтавці, селяни. Найчастіше — светри, джинси, спортивні речі.
Тарілки. Продають від 2 гривень. Купують пенсіонери.
Виделки та ложки. Беруть п'яниці, бомжі. Найдешевші за 2 грн.
Взуття. Краще йде жіноче. Купують пенсіонерки. Старі шкіряні туфлі можна придбати від 100 грн, із замінника — від 30 грн.
8 
35413
Коментарі