У двориках між будинками навпроти Центрального ринку в Полтаві у вихідні натовп. Тут торгують взуттям, джинсами, светрами. Товари продають багато циган. Ціни тут у кілька разів нижчі, ніж на Центральному.
— Я у це вв'язуваться не буду, мені проблем не надо. З якого б чуда це я вам розказувала, чого в нас ціни дешевші, — відмахується худорлява жінка в окулярах. Торгує чоловічими черевиками. — Ось підходьте краще туфельки вибирайте, є всі розміри. Вони кожані. За 200 гривень віддам.
Пдходять двоє чоловіків. Довго роздивляються виставлене взуття.
— Та за такі гроші шкіряні не купиш, — каже один. — Пішли джинси подивимся. Щось я їм тут не вірю.
Опівдні людей у дворах більшає. У проходах між ятками утворюється тиснява. Найбільше покупців збирається біля кросівок. Чоловік середнього віку міряє взуття, ставши на підстелену картонку. Бере текстильні кросівки 44-го розміру.
— Віддам за 150 гривень, — звертається до нього циганка 28-річна Аріна. — Носитимуться довго.
— У мене тільки 130 із собою, — відповідає покупець. Простягає гроші. Продавщиця хитає головою, але бере. Починає пакувати кросівки.
— Ми в Харкові беремо товар, — розказує Аріна. — Кросівок зі шкіри менше, бо вони дорожчі. Сюди йдуть за дешевим взуттям. Люди беруть на сезон із замінників.
До циганки підбігає огрядна жінка з короткою стрижкою. Жестом наказує замовкнути. Та злякано біжить в інший кінець двору.
Таких ринків у дворах біля центрального базару кілька. Кажуть, продавці там не платять оренду та містове, тому товари такі дешеві.
— Я на ринку центральному купила кофту за 200 гривень, — розповідає полтавка 30-річна Ольга. — Пішла на ринок у дворі прогулятися, а там точнісінько така сама коштує 80 гривень. Я куплену кофту повернула продавцеві. Сказала, не понравилась, а сама тут отоварилася. Для людей незаможних такі ринки — спасєніє.
У взуттєвому ряду на центральному ринку людей мало. Черевики та кросівки тут дорожчі за ті, що у дворах, майже вдвічі. Біля однієї ятки молодий хлопець купує кросівки за 380 грн. Продавець поступається 20 грн.
— У нас тут якісне взуття, — каже реалізатор. — А оті, — показує рукою в бік дворів, — понавозять із Барабашово, і все. Ті туфлі у вас за місяць розлізуться. Містове не платять. Нелегали, одним словом.
У міській раді говорять, стихійні базари розташовані поза межами території центрального ринку. Пояснюють, питаннями законності такої торгівлі повинні перейматися правоохоронці.
В обласній міліції кажуть, що полтавці можуть телефонувати та називати адреси місць такої торгівлі. Досі базарів у дворах міліціонери не чіпали. Прогнали торговців лише від Південного вокзалу.
— Стихійна торгівля карається штрафом, — каже Юрій Сулаєв з обласної міліції. — Починаючи від 17 гривень. Вона процвітає не тільки на Центральному ринку, а й біля Південного вокзалу.
Торік продавці стихійних ринків боялися, що до 1 січня їх можуть розігнати. Казали, нібито є кілька міліціонерів, які збирають із них гроші. За це попереджають про облави та не чіпають.
— Це все розмови, — запевняє Юрій Сулаєв. — Ми працюємо лише з фактами. Якщо є такі дані, то хай людина приходить і анонімно все це розкаже. Тоді буде працювати служба внутрішньої безпеки. А так можна говорити все що завгодно. Міліцію багато хто не любить.
8 
35413
Коментарі
1