Ганні Лобко на 100-річчя подарували три ковдри

 

У суботу на подвір"ї Ганни Лобко із села Веприк Гадяцького району зібралося до півсотні гостей і родичів. Вони прийшли привітати жінку зі 100-річчям.

Ганна Павлівна сидить на стільці в дворі під виноградом. Одягнена в коричневу квітчасту сукню, запнута білою хусткою, на ногах — бурки.

Губернатор Полтавщини 55-річний Валерій Асадчев вручає ювілярці  вітальну листівку від президента України Віктора Ющенка, ковдру та квіти. За ним по ковдрі дарують голови райдержадміністрації Ірина Гулей і райради Анатолій Цимбал. Родичі перешіптуються: коли дзвонили й попереджали про візит влади, у подарунок Ганна Лобко прохала холодильник.

Ювілярку віршами вітають учні місцевої школи, поздоровляють сусіди та односельці. Жінка не дочуває, тому всі говорять голосно. Через поганий слух не розмовляє, а тільки киває головою.

— Бабуся ще того року допомагала на городі. Велика трудівниця, — розповідає її невістка Катерина Лобко, 68 років. — Сама себе обслуговує. Хоч і чує погано, але кіно дивиться. Приходе в залу і сіда біля телевізора. Обход вокруг двора ще зробе. Чи правильно все пороблено, чи двері і сарай позакривані. Утята, курчата подивиться.

— Раніш всім мати керувала, — говорить син Ганни Павлівни Олександр Лобко, 70 років. — Нас у матері було троє. Один хлопчик помер одразу після війни, п"ять років йому було. Ми з сестрою Галиною вижили.

— За все життя Ганна Павлівна ліків ніколи не приймала. У лікарні не лежала. Магазинних напоїв і наїдків не вживає. П"є солодкий чай або солодку воду, молоко й таку свою піщу їсть, — продовжує невістка. — Доки бабушка жива, держатимемо корову. Молоко вона любе, м"ясо. Рибу не дуже, бо кісток боїться. Спиртного — Боже упасі. Я вже тут 45 років, то вона ніколи не употребляла. У церкву не ходила й не ходить.

Усіх запрошують у веранду за святковий стіл. Ювілярку садовлять у центрі. Виголошують тости. Наливають їй у склянку ситро. Вона махає головою і відмовляється пити. Їй пояснюють, що то не спиртне.

Ганна Лобко народилася 6 вересня 1908-го у Веприку. Закінчила два класи церковно-приходської школи. У 14 років пішла працювати в місцевий колгосп "Червоноармієць". Вийшла заміж, народила трьох дітей. Чоловік загинув на фронті. Після війни перейшла працювати кухаркою в туберкульозний шпиталь. Звідти вийшла на пенсію. 1999 року її нагородили медаллю "Захиснику Вітчизни". Нині живе з сином і невісткою. Донька — у сусідньому селі. Ганна Павлівна має чотирьох онуків і шістьох правнуків.

У Гадяцькому районі шість старожилів, яким за 100 років.

×