На фото 1938 року подружжя із Полтави Горпина і Євген Гніпи із 2-річним сином Валентином. Знімок зроблений у червні в ательє "Держфото" у Полтаві. Нині на його місці ресторан "Оболонь", на розі вулиць Фрунзе й Жовтневої.
Батьки Євгена загинули в громадянській війні. Він закінчив міську школу з золотою медаллю й одразу влаштувався працювати склодувом на фабриці термометрів. 26 березня 1936-го одружився з Горпиною Торяник. У червні того ж року чоловіка забрали в армію. Жінка тоді працювала пекарем на міському хлібозаводі.
— Дідусь тоді щойно повернувся з армії. Пішли з родиною і зробили фото на згадку, — розповідає онук Євгена Гніпи Євген, 30 років. Він зараз працює науковим співробітником Полтавського музею авіації та космонавтики. На фото дворічний Валентин — його батько. — Дід відслужив два роки у військах особливого призначення в місті Оранієнбаум, тоді Ленінградської області. Там випробовували перші підводні костюми.
Знову повернувся на фабрику. Спершу став інженером, пізніше — заступником директора. Загинув 29 жовтня 1943 року в битві біля Дніпра.
— Дідусь добре володів німецькою мовою, знав англійську і французьку. Грав на скрипці, фортепіано. Під час служби в армії у Ленінграді грав у молодіжному джаз-оркестрі, — розповідає онук Євген.
Горпина Юхимівна жила в Полтаві, померла в 1990-му. Її 71-річний син Валентин Євгенович нині на пенсії. Чоловік працював водієм у філармонії. А останні 32 роки до виходу на пенсію — водієм кіновідеопрокату. Має доньку 44-річну Тетяну і сина Євгена. Живе у Полтаві. Його друга дружина Любов Шуба теж на пенсії, працювала в цеху ламп денного освітлення заводу газорозрядних ламп.
3 
35413
Коментарі