У Миргороді за підвісним мостом над річкою Хорол неподалік Березового гаю закінчують обладнувати зону відпочинку зі стаціонарними місцями для рибалок на ставку.
Електрики монтують проводку до біологічного підкорму для риб. На відстані 35–40 см над поверхнею води в двох напрямках від берега натягли два троси. На одному вже прикріпили електричний кабель. На водний велосипед сідають два електрики. В одного в руках провід, в іншого через плече дерматинова сумка, з якої стирчать електричні патрони та лампочки.
— Саша, ви забули оце, — підходить, несучи прилад для вимірювання струму, третій електрик. Подає і відштовхує плавзасіб від берега. Чоловіки починають крутити педалі, спрямовуючи велосипед до натягнутого над водою троса. Монтують патрони, вкручують лампи розжарювання.
Лампи вмикатимуть лише на ніч. Вони є гарною можливістю забезпечити риб протеїнами. Комарі, різні метелики, жуки вночі летять на світло. Обпалюють крила і падають у воду. Риба їх підбирає. Завдяки протеїнам вона швидко набирає вагу.
— Пірат, Пірат, пливи сюди, — працівник філії "Миргородкурорту" 52-річний Анатолій Кириченко кличе лебедя, що по той бік берега. — На нашому ставку живуть два лебеді — Пірат і Маркіза. Коли кличеш, припливають до кормушки і крутяться біля неї, поки не наїдяться. Пірат вибагливий. Чорного хліба не їсть, лише білий, і то вищого сорту. Маркіза не перебірлива.
Також на ставку є канадські гуси, качки. Водяться черепахи.
У зоні відпочинку серед дерев обладнали шість масивних дерев"яних столів із лавками. Розраховані на 10–12 осіб. Це для любителів шашликів. Тут же забезпечують мангалами, шампурами, сухими дровами з дуба чи ясеня — вони дають гарний жар. Вартість такої послуги 30 грн.
Із вагончика працівник виносить два відра із пареними зерновими відходами. Човном пливе до кормушок, розміщених на глибині 1,5 м. Це роблять, щоб корм не потрапив у мул і не закис.
— Під водою ми поставили столи з арматури. Замість кришок — листи шиферу. По боках борти висотою 10 сантиметрів, щоб корм не висипався. Зверху залишили маячки, по яких знаходимо кормушки, — розповідає рибовод Валерій Тимофєєв, 50 років.
Човен підпливає до маячка: на шнурку прив"язаний шматок пінопласту. Зупиняється. Чоловік з відра сипле зерновідходи у воду. Риба вже чекає біля кормушки. Хлюпотить плавниками.
Для риби запарюють відходи кукурудзи, соняшнику, ріпаку, пшениці. В ставку в різних частинах розміщені чотири кормові столи для жителів водойм.
Серед очерету по берегах для рибалок облаштували 30 кладок. Якщо їх бракуватиме, то встановлять більше.
Рибу дозволять ловити із середини літа. На ставок пускатимуть усіх охочих. Вартість квитка на день 50 грн. Загальна площа ставка 6,4 га. Глибина до 4 м. Водяться щука, карась, окунь, краснопірка, короп, білий амур, товстолобик та раки.
2 
1
Коментарі