4-річний Михайло Зейф із села Шафранівка Шишацького району Полтавської області повісився минулого тижня. Мати Ірина Зейф, 22 роки, у той час спала в сусідній кімнаті.
— Її постійно не було вдома, — розповідає Яна Холодна з обласної міліції. — Михайлика замикала в хаті й ішла в своїх справах. Того дня була вдома. Але син швидко їй набрид, тож зачинила його в кімнаті. Сама лягла спати, а коли прокинулася, то знайшла мертвим.
Хлопчик повісився на мотузці, яка слугувала карнизом.
— Дитина полізла на підвіконня, а потім замоталася в мотузці і стрибнула звідти, — пояснює Холодна. — Мабуть, таким чином Михайлик розважався. Адже в нього не було іграшок.
Родина перебувала на обліку в сільській раді, як неблагополучна.
— Безвідповідальні люди, — зітхає секретар сільради Ольга Самойленко. — Ірина після народження віддала його в Кременчуцький інтернат. Ні разу не провідувала. А коли Мишкові виповнилося 2 роки, забрала до себе. Перший раз до них як поїхали, так жах, що в хаті творилося. Тюль на вікнах чорна. Дитина в холодній спальні була. Рученята померзли.
За тиждень Ірина Зейф навела в хаті порядок:
— Побілила, коврики якісь постелила. — Газ підключили. І ліжечко малого поставили під грубку, де тепло. Він погано розмовляв. Ірина ж його нікуди з собою не брала. Закривала в спальні, як цуценя. Вітчим Василь Дядюк до нього краще ставився, ніж вона. На похорон їжі накупили, горілки. Іграшку в труну поклали. За життя так треба було робити.
Коментарі