"Перезавантаження київської влади!", "Не обіцяю, а гарантую нову владу в Києві!" - під такими гучними гаслами проходила виборча кампанія постпомаранчевих сил у місті Києві , що завершилася 25 травня. "Виметемо мітлою!" - вторили їм новоявлені політичні проекти. "Заберіть паспорт у бабусі!" - піддакували треті.
На жаль, для ініціаторів виборів реалії виявилися плачевними. Не повірили люди гучним словам і обіцянкам. Фактор майдану більше не працює. "Холодний душ", "формалінова ванна", "Сталінград" для помаранчевих сил - такі порівняння доводилося чути з вуст відомих політологів, політичних діячів і простих людей. Крики, обіцянки і гасла влади більше не знаходить підтримка у киян. Рожеві окуляри зняті, ілюзії розбилися об сувору реальність.
Можна з упевненістю сказати - 26 травня відкрилася нова сторінка в політичній історії Києва, а можливо і країни цілком. Найнищівнішу поразку потерпіли ті, хто виступив ініціатором дострокових виборів в столиці. "Завершилася епоха електоральних перемог Юлії Тимошенко", - так прокоментував результати виборів політолог Вадим Карасьов.
Ні Тимошенко, яка понадіялася виключно на свій авторитет, ні Кличко, який понадіявся на своїх технологів і спонсорів, так і не змогли перебороти в собі гординю і заради загальної справи висунути єдиного кандидата від демократичних сил. Підтримай вони один одного (не має значення, хто б став єдиним кандидатом - Кличко або Турчинов), створи єдиний блок в Київраду - і хто знає, хто б сьогодні святкував перемогу. На жаль, особисті амбіції наших політиків вже в котрий раз стали на шляху здорового глузду.
Пропрезидентський НУ-НС, що тріщав по швах вже довгий час, швидше за все взагалі зникне з політичної карти найближчим часом. Поразка Луценко і Ко. настільки серйозна, що ставить якщо не хрест, то дуже жирний знак питання на майбутньому блоку.
Сьогодні вже абсолютно не важливо, як і чому діючий мер Черновецкий переміг. Як говорив великий український тренер Валерій Лобановський: "гра забувається, а результат залишається в історії". Можна багато говорити про пайки, гроші і інші "порівняно чесні методи", але факт залишається фактом. І мер, і його команда не тільки зберегли свої позиції, але і укріпили їх.
Розмови про БЮТ і НУ-НС якось витіснили на другий план результати інших учасників виборчої гонки. Скажімо, ситуація у Партії регіонів - ще одного політичного гравця загальнонаціонального масштабу - дуже показова. "Регіонали" не змогли максимально скористатися сприятливою електоральною ситуацією в місті, отримавши практично такий же результат, як і на попередніх виборах.
Склалося таке враження, що головним завданням "регіоналів" було не стільки підвищення власного рейтингу, скільки спостереження за тим, як рушаться позиції БЮТ і НУ-НС. Згадалася ситуація в парламенті, коли регіонали просто спостерігають за тим, як "демократичні" сили гризуться між собою.
"Ми показали стабільний результат", - сказав глава київських регіоналів Василь Горбаль. Говорять, що стабільність - ознака майстерності. Але якраз майстерності-то у "регіоналів" очевидно не вистачало. Навпаки, запам"яталися ряд недоліків, які не дозволили їм укріпити свої позиції в столиці.
Як відзначає "Газета по-київськи", головними недоліками і причинами подібної "стабільності" "регіоналів" в київській кампанії були три чинники: змащений початок виборчої кампанії, усунення верхівки ПР від подій в Києві і неоднозначна позиція партії у відношенні до діючого мера.
Дійсно, якщо пригадати старт регіоналів, то він виглядав, принаймні, зім"ято. Більше місяця верхівка ПР ніяк не могла чітко визначитися, що ж робити з Києвом? Брати участь у виборах чи ні? Далі - більше. Постійні заяви депутатів-"регіоналів" про неправомірність виборів сприймалися рядовими прихильниками як заклик бойкотувати їх, що зрештою і відбулося. Можна також з упевненістю сказати, що "регіонали" не показали себе як опозиція. Жодного слова критики в адресу діючого мера. Об"єктами критики стають хто завгодно, але не Черновецкий і його люди.
Ще один з ключових промахів біло-блакитних - повне самоусунення лідерів опозиції від участі у виборчій кампанії в Києві. Як відзначає тижневик "2000", центральному офісу Партії регіонів не було "ніяких справ до виборів у Києві. І це коли Юлія Тимошенко мало не у прямому розумінні буксирувала власну партійну організацію в Київраду".
Не дивлячись на жорсткі вислови лідера київських регіоналів Горбаля в адресу Черновецкого до старту компанії, під час самого процесу він був максимально стриманий. Закрадалася навіть думка про те, що існує якась домовленість між керівництвом ПР і мером. Можливо, саме така "беззубість" кампанії "регіоналів" стала однією з причин отриманого результату. Як відзначили "Економічні вісті", ніби Партія регіонів на цих виборах робила все правильно, але як повітря не вистачало агресії, скандалу, драйву...
Залишаючись заручником якихось зобов"язань, Василь Горбаль так і не зміг на повну потужність використовувати головний аргумент опозиції - критику діючої влади. З подібною тезою згодна оглядач "Дзеркала тижня" Інна Ведерникова: "В умовах, коли лідери Партії регіонів у відкриту підтримують Черновецкого, Горбаль не зміг організувати результативну передвиборну кампанію. Складалося враження, що для "регіоналів" важливою була не перемога їх столичної організації, а збереження діючої київської влади. Тим більше дивно, як у цій обстановці Горбалю все-таки вдалося закріпити власну ініціативу з відбудови іміджу партії від бренду Черновецкого. Але чи продовжить це фракція ПР в Київраді - велике питання".
Насправді, сьогодні вже абсолютно зрозуміло одне - не мало особливого значення, хто саме очолить список "регіоналів" і кого вони висунули в мери. Янукович, Колесніков, Горбаль або Табачник - всі вони отримали б один і той же результат. Вивід напрошується сам собою: верхи ПР так і не зрозуміли, що Київ - це не тільки столиця, але і лакмусовий папір, на якому виявляється вся політична ситуація в країні.
Як повна протилежність регіоналам, виглядала кампанія блоку Володимира Литвина. Чітка і ясна позиція з моменту висунення кандидата і до завершення виборів. Простежувалася конкретна мета - зміцнення своїх позицій в Києві. І для досягнення цієї мети команда Литвина-Пилипишина використовувала всі доступні їм засоби, навіть, за словами політолога Олеся Донія, підкуп виборців, повідомляє Подробности.
3 
8759
Коментарі