У Путіна нема чіткого плану щодо України — норвезький політолог

Норвезький політолог Тор Букволл, який керує програмою з вивчення Росії в Інституті оборонних досліджень Осло, розповідає, що його країна закуповує дорогі американські винищувачі Ф-35. До російської окупації Криму у керівництві Норвегії було багато противників цієї покупки.

Чи будуть спроби Росії захопити окрім Криму східні чи південні території України?

- Норвезькі військові експерти постійно спілкувалися з російськими колегами. Навіть ті, хто досить близькі до Кремля, були шоковані діями Росії стосовно України. Вони досі не завжди готові коментувати і тим більше прогнозувати, як розвиватимуться військові події. Мої враження половинчасті. Після того, як я помилився з Кримом, можу чекати від Росії будь-чого. Однак зі Сходом і Півднем їй набагато складніше. По-перше, невигідна диспозиція для російських військ, бо це ж не Крим, який легко заблокувати. По-друге, населення не дуже охоче входити до складу Росії. По-третє, де межа, скажімо, Східної і Центральної України?

Наскільки правильні, з військової точки зору, дії Росії і України у теперішньому конфлікті?

- Зараз, коли читаєш російські новини чи сучасну спеціалізовану літературу, враження таке, що росіяни не розрізняють військове положення від невійськового. Думаю, вони перебільшують значення так званих економічних чи інформаційних воєн. Треба в першу чергу звертати увагу на те, що говорять в Росії про реальний збройний конфлікт. Хоча до Криму я увесь час вважав, що це лише теоретичні міркування. Але я помилився.

Наскільки російська армія сучасна і боєздатна?

- Те, що розповідають про її боєздатність самі росіяни — перебільшення, але українська у будь-якому разі ще слабша. У росіян більше грошей і сильніше бажання їх витрачати на військо. Міністр оборони Анатолій Сердюков почав правильну реформу російської армії у бік боєздатності. Однак вона досі базується на солдатах-строковиках, які тепер служать усього рік і мало вчаться. Якби Росії довелося воювати, скажімо, з Німеччиною, у неї були б великі проблеми. Я впевнений, що Росія дуже відстає у порівнянні з країнами, які мають атомну зброю.

До якої межі мав би дійти українсько-російський конфлікт, щоб НАТО чи ООН ввели миротворців?

- У цьому випадку це неможливо, бо потрібне рішення Ради безпеки ООН, а там Росія має право вето. У Югославію вводили миротворців і без згоди Росії, але там була ситуація, коли одна зі сторін конфлікту не має ядерної зброї.

Отже, Україні не слід було віддавати ядерну зброю?

- Та, що у вас була, - її важко було б використовувати. Хоча це напевно б допомагало стримуванню російської агресії. Бо, як бачимо, порушено навіть Будапештський меморандум про те, що США і Велика Британія гарантують безпеку України. Після цього ніхто в такі домовленості не буде вірити.

Чи існує загроза російської експансії з боку Росії по відношенню до прибалтійських країн? Адже там так само є російськомовне населення, яке вважає, що його притісняють.

- Країни Прибалтики — члени НАТО, тому такі конфлікти неможливі. Більш реальною така загроза є для Казахстану, Узбекистану, Киргизії. Там досить багато росіян, і тепер керівники цих країн серйозно переживають. Це звичайно дуже послаблює інтеграційні процеси на пострадянському просторі. Бо середньоазійські країни теж можуть пройти український сценарій. Якби в Україні справді притісняли росіян, тоді б дії Росії були виправдані. Але це брехня. Увесь світ про це знає, і Росія теж знає. Однак вона все одно наважилася на цей крок. Тому Назарбаєв зараз мабуть боїться більше всіх.

Чому, на вашу думку, керівництво Росії пішло на анексію Криму, і чому може повторити подібне з іншими своїми сусідами? Адже, щоб залишатися лідером у цьому регіоні, достатньо було б економічних заходів.

- Мої російські колеги, особливо опозиційно налаштовані, наприклад, Лілія Шевцова (Московський центр Фонду Карнеґі за міжнародний мир), вважають, що у Путіна давно був план анексії Криму, і зараз він його просто виконав. Я так не вважаю. Думаю, що він діяв за обставинами. Після усунення Януковича від влади Росія мала якось реагувати, щоб показати, що вона справжній лідер у регіоні. Але виглядає так, що у Путіна нема чіткого плану щодо України. Він діє за принципом: треба щось робити, а далі буде видно, що з цим робити.

Норвегія купила американські літаки-винищувачі Ф-35, які збиралася придбати ще півроку тому?

- Ми вже маємо Ф-16. А Ф-35 справді купимо через рік. Тим паче після українських подій. У нас було багато противників цих літаків, бо вони дуже дорогі. Але тепер і у них нема сумнівів, що їх треба купувати.

Чи відчувається в Норвегії певна стурбованість у зв'язку з тим, що Росія стає більш агресивною?

Серед населення усе спокійно. Але для НАТО це проблема. Ще кілька років тому у цій організації, - а Норвегія є її членом, - встановилася думка, що плани захисту територій своїх країн — у минулому. Зараз це вже далеко не так.

У березні Норвегія заявила, що припиняє військове співробітництво з Росією. У чому воно полягало?

- Ми регулярно обмінювалися візитами військових делегацій. Наші країни проводили спільні військові навчання на Крайній Півночі. У цьому ж регіоні постійно співпрацювали в галузі пошуково-рятувальних робіт. Норвезькі коледжі приймали російських офіцерів для перепідготовки до цивільних професій.

Це виглядає, як позитивні досягнення. Чи не шкода їх?

- З нашого боку, справді було враження, що ми досягли двосторонньої довіри у співпраці Крайній Півночі. Тепер, ці досягнення можуть почати погіршуватися.

×