Кваліфікаційне оцінювання суддів є упередженим, повільним, непрозорим та залежним від інших гілок влади

72,5% експертів вважають кваліфікаційне оцінювання суддів, запроваджене Вищою кваліфікаційною комісією суддів, залежним від інших гілок влади.

У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійної юридичної спільноти, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.

Експерти переконані, що кваліфікаційне оцінювання є:

- упередженим – 61,8%
- повільним – 63,3%
- непрозорим – 57,8%
- корумпованим– 44,8%.

Про це свідчать результати опитування професійного юридичного середовища, що проведені Центром "Соціальний моніторинг" та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременко. Тема дослідження – "Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018 року".

92,6% респондентів вважають, що члени ВККС обов'язково мають самі проходити процедуру антикорупційної перевірки та перевірку відповідності критеріям доброчесності.

75,6% вважають негативним той факт, що члени ВККС не пройшли через жодну таку перевірку під час призначення. Тому 71% респондентів не довіряють рішенням цих чиновників та вважають їх такими, що не відповідають вимогам Революції Гідності.

Згідно з цим же дослідженням, 84,8% експертів наголошують на тому, що потрібно змінити існуючі методи та підходи до проведення судової реформи. А 54,5% опитаних професіоналів вважають, що якість реалізації судової реформи зміниться в разі зміни організатора її провадження.

Нагадаємо, представник Громадської ради доброчесності Роман Маселко оприлюднив заяву про те, що представники громадськості виходять з процесу фейкового оцінювання суддів. На думку активіста ГРД, кваліфікаційне оцінювання у виконанні ВККС – це бутафорний конвеєр, єдина мета якого – зберегти суддям посади, дати підвищені зарплати та відзвітувати про "успішне завершення" реформи.

Також Роман Маселко наголосив, що при відборі кандидатів до Антикорупційного суду найважливішою рисою судді Вищого антикорупційного суду має бути його доброчесність та незалежність. Для цього треба надати членам Громадської ради міжнародних експертів повний доступ до даних кандидатів, в тому числі до результатів їх практичних завдань. На думку експерта, комісія нарешті повинна визначити чіткі критерії доброчесності та встановити стандарти їх доказування.

На конкурсі ж має діяти правило, що саме кандидат зобов'язаний спростовувати усі сумніви щодо нього та доводити, що він кращий. Роман Маселко вважає недоцільною позицію ВККС, згідно з якою поки немає рішення суду – кандидат вважається ідеальним.

Судова реформа в Україні розпочалася в 2014 році на вимогу Революції гідності. Розробкою проекту одночасно займалися, за підтримки міжнародних організацій, громадська організація "Реанімаційний пакет реформ" та Рада судової реформи при Адміністрації президента. Але з часом виключна функція розробки проекту реформи перейшла до Ради судової реформи, яку очолював заступник голови АП Олексій Філатов. В 2016 році Верховна Рада затвердила законопроект "Про судоустрій та статус суддів", розроблений нею.

З 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) розпочала кваліфікаційне оцінювання усіх суддів України на відповідність критеріям професійності та доброчесності. Були ліквідовані суди першої та другої інстанції, а замість них утворені нові. Замість вищих спеціалізованих судів та Верховного суду України утворений єдиний Верховний суд з відповідними касаційними палатами.

Процедура кваліфікаційного оцінювання, створення Верховного суду та багато інших пунктів згодом отримали численну критику з боку професійної спільноти.

×