У дзвіниці Миколи Доброго дякові допомагав Грігенс, а його брат, Вова Кампаріус, теж туди ходив, але вірив у бога Джа. Той прощає і тюрму, і розлучення, і жебрацтво. Кампаріус жив заради Джа. Хоча був схожим на Христа — русявий, бородатий, з блакитними очима. І Діва Марія жаліла Вову. Вночі вона з"явилась дякові і сказала, щоб не виганяв Вову і Грігенса із дзвіниці, бо у братів матері вже немає.
— Уявляєш, — гарячково шепотів Кампаріус, — я вночі на Подолі, біля метро, думаю, як додому попаду?! І раптом, бац, — я вже на Березняках, біля квартири, а в руках — ключі...
Кампаріус удень кудись ходив, а вертався у дзвіницю ввечері. Приносив курячі стегенця, згущонку і великий оберемок якоїсь рослини.
— Навіщо тобі кропива?
— Це не кропива, це — "трава". Буду варити "монашку". А стегенця пожарю, бо після неї так на хавчик пробиває...
Якось Вова приніс цигарку із сушеною "травою", запевнив, що її вистачить на всіх. Спершу поділився з братом. Затягнувся, обійняв його за шию і видихнув Грігенсу в рота дим. Потім зробив цю інтимну річ із Свєтою, Сашком, і знову обійнявся з братом. Вова мріяв:
Обійняв за шию і видихнув в рота дим
— Поїду на Кавказ. Там стільки "трави"!
Згодом Кампаріус знову потрапив до тюрми, бо мав із собою більше "трави", ніж треба одному. А його брат вступив до духовної семінарії. Пив там безбожно, і його вигнали. Зараз він одружився. Вже є син. А Вова Кампаріус пропав. І ніхто його не шукає. Навіть молодший брат, Грігенс, який живе на Березняках, — у тій квартирі, що належить їм обом. Бо де шукати Вову? На полях у бога Джа росте трава, серед якої так легко загубитися.
1 
1
Коментарі