— Чоловік переніс складну операцію на легенях. Щоб йому допомогти, почала шукати лікарські рослини. Тільки його виходила, як у мене в 50-річному віці стався інфаркт. Син із Полтави приїхав, допоміг все продати і забрав нас у місто. Купив однокімнатну квартиру. Хотів відірвати від землі, господарства. А я не можу без цього. Збираюся і їду на природу. Там душа відпочиває, — каже 72-річна Любов КЛІМУК із Полтави. Понад 20 років збирає і продає лікарські рослини.
Із Любов'ю Іллівною зустрічаємося о 7:30 біля Південного вокзалу в Полтаві. Тут вона торгує травами. Жінка невисока на зріст, худорлява. Має фарбоване в русий колір волосся. Раніше викладала російську мову в селі Крива Руда Семенівського району на Полтавщині. Звільнилася після того, як її предмет скасували. З того часу почала збирати лікарські трави.
— З одного села іду в інше не дорогами, а хащами. Бачите, які в мене руки? Все ж ними обриваю, — жінка показує потемнілі й стерті пучки. — Стараюся збирати лікарські рослини подалі від людських осель. У народі кажуть, самі цілющі трави ростуть там, де не чути крику півня.
— Усі рослини мають якесь лєчєбне призначення, — Любов Клімук сідає на стільчик, вкритий білосніжною подушкою з акуратною мережкою. Вишивала її власноруч. — От взять кульбабу. Це — кладезь корисних речовин, хоч і гірка. Корені — для підшлункової залози і печінки. Квіти рятують від ревматизму, а листя допомагає від кашлю. У бузини корисне все: кора, бруньки, листя, корінь, квіти та ягоди. Напаром бруньок, наприклад, можна витирати шкіру від опрілостей жінкам, у яких великі груди. Травневе березове листя — теж чудові ліки. Щоб ноги не боліли, його треба напхати в чулки або гамаші, і лягти спати. Робити двічі на тиждень протягом місяця. Листя і кора осики допомагають при цукровому діабеті. Коли не знаю якої травиночки, шукаю у довідниках. Збираю народні рецепти. Вони передавалися з покоління у покоління.
До ятки підходить невисока блондинка в літньому спортивному костюмі, питає насіння чорнобривців.
— У мене їх зараз немає, попитайте на сусідньому ряду. Но знайте: що темніші чорнобривці, то корисніші, — каже Любов Іллівна.
— Шукаю з лікувальною ціллю, но не для себе — для картоплі. Порадили від колорадського жука, — сміється покупець.
— А зря. Вони корисні для підшлункової залози. А є ще рослина астрагал. Її називали травою життя кремлівських вождів. У нас її винищують, але ми їздимо й вишукуємо, — травниця показує в книжці, як виглядає рослина.
— Звикла нести знання. Люди приходять до мене розпитати й послухати про лікарські рослини, — говорить жінка. — Місце на базарі коштує 300 гривень на місяць. Дорого, бо вторговую мало — от сьогодні лише п'ятірку. Но клієнти помогли, зробили навєс від сонця і дощу, аби тільки стояла на одном мєстє. Мене люди люблять. Молоді мами приходять спитати, у чому купати дитину. Раджу чебрець і любисток. Мужчини питають, чим поправити чоловіче здоров'я. Колись ночью звонить мені один. Каже: "Випив вашу траву талабан, а тепер треба жінку. Порадьте щось, щоб відмінити його дію". Попросила, щоб більш вночі мені не телефонував і поклала слухавку. Він — мій постоянний клієнт. Часто приходить, але тепер уже по інші трави.
— А я скинула три кіло зайвої ваги, спасібо Іллівні, — долучається до розмови 65-річна Олена — пишна брюнетка, продає насіння овочів на сусідній ятці. — Вона дала мені реп'яшок. Заварюю, як чай. І дочка п'є, і онуки. Використовую й інші трави, які дала Іллівна. По жменці в термос складаю і напарюю.
— Природа мудра. В ній є все, що нам треба. Главне, вміть це побачить і правильно застосувати, — каже наостанок Любов Іллівна.
3 
1
Коментарі