83-річний Юрій Сушич із Черкас 27 років випробовував літаки-перехоплювачі. Працював неподалік космічної станції Байконур у Казахстані. Був знайомий із командиром полку Володимиром Серьогіним, який загинув разом із Юрієм Гагаріним 27 березня 1968-го на аеродромі Щолково. Літак МіГ-15 Н упав за 13 хв. після зльоту.
— Я дверь оставлю открытой, потому что плохо слышу, — каже телефоном Юрій Олексійович, коли домовляємося про зустріч на восьму ранку.
Дзвонимо у двері.
— Заходьте, я на кухні одним ділом займаюся. Знаєте, що таке перга? Її бджоли роблять з пилку, — показує бджолині соти. — У кожну ячейку втоптують лапками. Пергу дуже складно дістати, треба длубати, але вона для здоров'я найцінніша. Тримаю сім вуликів, а колись було і по 40. Возив мед у Росію, здавав у ресторани. Тепер роздаю знайомим.
Що у вас із мізинцем?
— А, це я 30 років тому на пасіці відрізав, — на правій руці Юрія Олексійовича бракує нігтя та фаланги. — Коли рамки на циркулярці робив, "рукавичку" роззявив та стругальним станком тільки пу-ум, і готово.
Сьогодні готую салат, — показує невелику таріль з овочами. — Тут свіжа квашена капуста, сельдерей, пастернак, морква. Вживаю розморожені морські водорості, перемелену блендером смородину з чернікою і медом. 25 років не їм м'яса. Воно багато забирає енергії. Замість хліба натуральне галетне печиво. Мені його присилають із Москви, бо тут такого немає.
Відкриває холодильник "ЕлДжі", потім старий "Смоленськ". В обох лише овочі й фрукти, в морозилках порожньо. У більшому холодильнику на дверях бере надпиту пляшку коньяку.
— О, це я люблю. Але лише вірменський. Це моя доза, — бере на вікні пластиковий ковпачок на 2 ст. л.
З полиці біля дзеркала на стіні дістає коробку зі слуховим апаратом. — Так буде трохи краще. Хоч і не дуже добре. Коштує 2,5 тисячі гривень, а толку мало, — вставляє у вухо.
У кімнаті на стіні висять три картини господаря, написані маслом — море, ліс і грайливий білий кінь. В альбомі показує фото, де в садку на пасіці стоїть на голові.
— А зараз можете? — кричимо, щоб почув господар.
Печиво мені присилають із Москви, бо тут такого немає
— Підстрахую себе, бо можу зробити кульбіт, — підстилає штучне хутро. Відштовхується ногами. На голові тримається понад хвилину, виконує в повітрі ногами різні фігури. Тоді сідає в позу лотоса і йде кімнатою на колінах схрещених ніг.
— Опа! — падає і сміється. — Із 30 років займаюся йогою. Якось прочитав книжку француженки, як вона була безнадійно хвора і батько відвіз її в Індію до йогів. Через п'ять років вилікувалася.
На столі лежить книжка "Психологія для чайников" Адама Кеша.
— Вона корисна, щоб розбиратися в людях. Читаю в транспорті, — складає на столі розгорнуту газету. На першій шпальті російський президент Володимир Путін із жінкою. — Правильно зробив, що розлучився. Дружина заважала йому почуватися вільним. І замість Горбачова країною часто правила Раїса. Медведєв теж в'ялий, не може рішення приймати самостійно. В його мозгах завжди сидітиме думка дружини. Думаю, що Путін більше офіційно не буде одружуватися. Думаю, Януковичу жінка не потрібна взагалі. Судячи з його комплекції і характеру, він атрофувався як чоловік. Але з дружиною не розійдеться, бо дуже релігійний.
Голосували не за Януковича?
— За нього. Ну й що, що пацаном наробив помилок? З тюрми теж треба вміти вийти нормальним. Якщо сидить дурак, то такий і вийде. А він не пішов по похилій.
Як він у ролі президента?
— Кращих поки що не бачу. Хоч він такий ніби лахмак, бо боїться перед публікою виступити. Яценюк — популіст, пацан. Кличко намагається не своєю справою займатися. Його особиста думка мало важитиме в рішенні країни чи навіть Києва. Вся його братія просто наживатиметься. Тягнибок — агресивний, в очах проглядається бажання помститися.
Шкодуєте за Радянським Союзом?
— Союз розвалювати не треба було. Як випробувач отримую 3 тисячі гривень пенсії. В Росії моїм товаришам по службі платять понад тисячу доларів.
Розкажете, як загинув Юрій Гагарін?
— Одна із версій була, що винна якась жінка. Перед вильотом займався з нею коханням. А Гагарін загинув, бо повернувся з відпустки з Індії. І просто не встиг відпрацювати свої навички на землі. В першому польоті льотчиків супроводжують командири ескадрильї. У день трагедії з Гагаріним полетів Володимир Серьогін. Він очолював льотну частину космонавтів. Моя думка і тих, хто тоді служив, що Гагарін забарився й упустив момент, щоб катапультуватися. А Серьогін чекав, коли це зробить Гагарін. Теж загинув, хоч мав шанс урятуватися.
Каже, бачив Гагаріна, але не працював з ним.
— Завжди ходив у військовій формі, в цивільному ніколи не бачив. Жив у звичайній двокімнатній квартирі. Єдиний, кого всі поважали. Чого не можна сказати про Жору Берегового. Той міг і матом покрити. Якось з іншими офіцерами чекав під його кабінетом акт про висновки програми польотів. Він виходить і "туди вашу мать" — чого прийшли. Як же, ми — просто льотчики, а він Герой Радянського Союзу. Зато з жінками був лагідний. Коли ми це зрозуміли, із собою брали жінку, яка служила.
На столі лежать троє окулярів. В одних оправа без правого вуха. Господар одягає їх. Притримує, щоб не спадали.
З Лідою прожив 22 роки. Вона була психічно хвора
— Випробовував ще барокамери від космічних апаратів. Навчав перших космонавтів корабля "Салют" Володимира Ковальонка, Володимира Джанібекова, Юрія Глазкова й Валерія Рюміна. Цих хлопців у середині 1970-х тренував у невагомості, в макеті космічного апарата. Рюмін та Джанібеков були дуже розумні хлопці, брали участь і в розробках конструкцій літальних апаратів. А Ковальонок із Глазковим не такі, але фізично були дуже здорові.
Ми тоді випивали все, що потрапляло під руки. Випробовували скафандри, й у Ковальонка, і ще в котрогось почалася рвота. Той успів скинути шлем, а Ковальонок ні. Представник заводу заставив його мити скафандр. Приніс для цього 3-літровий бутель спирту.
Чому американці перші побували на Місяці?
— Бо провалилося наше випробування бортового відсіку космічного апарата. Радянський Союз планував запустити його на Місяць. Коли наші мали повертатися, траєкторія посадки припадала на Індійський океан. Треба було переконатися, скільки космонавти зможуть протриматися в бортовому відсіку на найбільшій хвилі до 4 метрів. Вирішили випробувати у Феодосійському заливі. Але там потрібна висота хвиль буває лише в лютому. В залив вийшли на тихоокеанському пароплаві "Даурія". В експерименті задіяли всю морську авіацію і наземні служби. В заливі за 200 метрів від теплоходу викинули бортовий відсік із двома космонавтами. З нього пішов дим. Горіла електропроводка. Випробування довелося згорнути. Американцям це було на руку. Вони перші полетіли на Місяць.
Відкриває на вікні блакитні жалюзі. Показує свої дитячі фотографії.
— Я родом із Челябінської області, але батьки з Полтавщини. В Росію їхні сім'ї загнали під час столипінської реформи, щоб розорювали цілину. Якраз на кордоні з Казахстаном. Там я і народився. Найбільше запам'яталося, як у війну збирав яйця грачів. Птахи починають їх нести, коли ще лежить сніг. Їсти було нічого, от я і лазив за ними на верхівки беріз. У зуби брав солдатську пілотку — і на дерево. Берези знизу метрів зо 3 без гілок і сучків. Поки накладав у пілотку яйця, грачі над лісом такий галас підіймали, що страшно було сидіти. За день збирав по відру яєць. Мати їх варила і жарила.
3 роки щоранку Юрій Сушич ходить купатися у Дніпрі. Взимку витримує у воді кілька хвилин.
Гортає старий коричневий альбом. Знаходить невелике чорно-біле фото. На ньому жінка у квітчастому платті сидить на колясці мотоцикла. За кермом — білявий хлопець років 6.
— Це моя перша дружина Ліда і син Олег. П'ять років тому розбився на вертольоті. Мав 52 роки, теж випробувач. Відмовив двигун. Олег був моя копія і статурою, і на обличчя. 1989-го померла його єдина дочка Аня. Чимось отруїлася та з переляку напилася багато активованого вугілля. Забила ним легені й задихнулася. Красуня була, вчилася в художньому ліцеї.
З Лідою прожив 22 роки. Вона була психічно хвора. Не знав про це, а вона стояла на обліку. З якоїсь дрібниці доходило до того, що кидалася битися. Залишив їй у Москві шикарну трикімнатну квартиру, щоб не тривожити. Сам пішов у гуртожиток.
А другий син від кого?
— В мене була коханка, — показує фото білявки років 70.
Ще коли були у шлюбі?
— Так, Юлю зустрів під час переводу з Актюбинська у "звьоздний городок". Два місяці байдикував по Москві, доки визначили, в яку частину. Познайомилися на танцях. Вона на 10 років молодша. До мене у неї не було чоловіків. Через два тижні ми вперше переспали. Через два роки поїхала зі мною у відпустку на 45 діб. Після цього родила Альошу. Сина назвали на честь мого батька. Все життя допомагав їй. Зрозумів, що ми з нею не пара. Інтелект не мій. Вона так і не вийшла заміж, — гладить вуса.
За ці роки не знайшли пари?
— Чого ж, перед звільненням познайомився у Москві з Валентиною. В неї був син, теж Альоша. Мені тут швидко дали однокімнатку, бо Косигін і Брежнєв (Олексій Косигін, голова Ради Міністрів СРСР, і Леонід Брежнєв, Генеральний секретар ЦК КПРС. — "ГПУ") підписали лист черкаському голові. Я туди і не заселявся. Обміняли Валіну й мою квартири на трикімнатну. Прожили 15 років. Розійшовся 1991-го. Коли на розводі сиділи, суддя спитав її про причину. Вона мовчить. Тоді до мене. Кажу, статева несумісність. Зрадила мене з другом. Після розводу приходила до мене, щоб прийняв. Я не захотів. Навіщо?
50 років займається йогою. Робить 12 асан, зокрема 2 хв. стоїть на голові, сідає в позі лотоса та плуга.
Переставляє стілець. На спинці висить дерев'яний квадрат-амулет на нитці з написом "козерог".
— Це зробив онук однієї бабусі. Ми з нею дружили. На початку червня її машина збила. Несла внукам клубніку. До неї мене лікарі не пустили, до ранку померла. У неї помер чоловік від онко, хороша була людина, — хтось дзвонить у двері. Господар чує, але не відчиняє. — Станіслава Ільїнічна була дуже розумною. Нам було цікаво, хоч і спорили по політиці. Особливо про Березовського. Зразу сказав їй, що це авантюрист, живе за рахунок брехні. Вона: ні, він живе розумом. Мені її дуже не вистачає, до кінця життя не заповню.
Пропонує коньяк, чай із медом. З холодильника виймає пластикове відерце з черешнями. Говорить, що екологічно чисті — з дачі на Кіровоградщині. На прощання тисне фотографу руку. Двері за нами не замикає.
Еліксир для серцевого м'яза
— Треба взяти півлітра вірменського або грузинського коньяку. В них відчувається дух дубових бочок. Поставити на вогонь і — тільки піна утвориться — виключити. Окремо закип'ячую півлітра води. Вкидаю по пучку ромашки, хвоща, сушениці болотяної, безсмертника, корінь валер'яни, березові бруньки. Настоювати треба 3 години. Процідити і змішати з коньяком. Тиждень настоювати в темному місці. І потім по ложці-дві пити натощак, — ділиться Юрій Олексійович.
3 
1
Коментарі