пʼятниця, 02 листопада 2018 06:26

"Настя була останньою, кого свекруха обійняла перед смертю"

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

"Онука хоче вийти заміж за турка, — пише тернополянка Людмила Олексіївна, 64 роки. — Познайомилася з ним під час відпочинку в Кемері. Він молодший за Світлану на п'ять років, моряк. По півроку не буває вдома. Кличе її заміж, за умови, що переїде жити до його батьків. Ми боїмося дитину відпускати так далеко від дому. Тим більше, що чоловіка поруч не буде. А невістка для його батьків — чужа кістка. Тут у неї квартира, машина, робота. Ким зможе працювати там, якщо мову поки що знає погано?"

Листи коментує київський біо­енергетик Валентина Гавура. Кладе праву руку на фото рудоволосої дівчини з червоним обручем на голові, заплющує очі.

— Світлана вийде заміж за громадянина іншої країни. Шлюб візьмуть після Нового року, хоча його та її батьки будуть проти. Не суперечте вибору онуки. Матиме гарну сім'ю. Коли чоловік ітиме в море, повертатиметься до батьків в Україну. Через рік зробить вас прабабусею.

"Не можу змиритися, що після смерті матері батько привів додому на 25 років молодшу жінку, — пише вінничанка Олександра, 31 рік. — 2016‑го вони узаконили стосунки. Тепер ми з братом стали небажаними гостями в батьківському домі. Її дітей він любить більше за своїх онуків. Усе, що надбали у шлюбі з мамою, він заповів цій аферистці. Вона вже вмовила тата продати дачу й земельну ділянку під лісом. За ці гроші купили машину і живуть, ні в чому собі не відмовляючи. Ніхто не працює. На її прохання, тато звільнився за два роки до пенсії. Хоч мав поважну посаду і добре заробляв".

Біоенергетик запалює три свічки. Сканує долонею фото сивого вусаня у футболці кольору хакі й з вудкою у руці.

— Ревнуєте батька до молодої дружини. Це єдиний шанс для нього продовжити жити після того, як овдовів. Якби не новий роман, зв'язався б з оковитою. Ображаєтеся, що віддав жінці все майно і гроші. Зараз у батька серйозні проблеми зі здоров'ям. За кілька років йому знадобиться постійний догляд. Повторить долю свого брата, який мав проблеми з кістками. Чи готові опікуватися лежачим хворим? Змиріться з його вибором. Не судіть, що так швидко знайшов матері заміну. Ви теж віддалилися від ­нього, бо у кожного свої сім'ї. Поважайте його особистий простір.

"Живу у шлюбі 21 рік, — пише чернігівка Алла, 41 рік. — Чоловіку 46. Обоє дуже хотіли дітей, але не судилося. Я не втрачаю надію, що коли-небудь завагітнію".

У конверт вкладає фото з чоловіком Юрієм. Пара обіймається у вітальні власного будинку. На грудях у жінки — золота іконка Богородиці.

— Багато грошей, сил і часу пішло на лікування безпліддя. Втомилися шукати варіанти і чекати на диво. Відчути радість батьківства вам допоможе усиновлення. Життя заграє новими барвами, щойно зважитеся взяти дитину з інтернату. Всиновите хлопчика-школяра. А згодом — дівчину-дошкільня. Не бійтеся за чужі гени. Виховаєте дітей такими, якими можна гордитися.

"Онукові Олександру 23 роки, — розповідає в листі 64-річна Ганна Антонівна з Київщини. — Він невезучий. Каже, що в нього чорна полоса настала. Хворіє, не може знайти роботу. Дружить із дівчиною п'ять років. Вона не дуже хороша. Ніби вампір, забирає в нього енергію. Прив'язала якось Сашу до себе. Хоч як сварилися, не може її покинути".

— Онук перестане скаржитися на слабке здоров'я, щойно вирішить проблеми з хребтом. Знайде хорошу роботу, якщо припинить лінуватися. Зараз займається справою, яку терпіти не може. Тому все і не вдається. Дівчина, з якою зустрічається, скоро стане його дружиною. Вона не енергетичний вампір. Любить і поважає вашого онука. Незабаром стануть батьками. Народить дівчинку через кілька місяців після шлюбу.

"Бабу чоловіка у селі називали відьмою, — пише в листі 32-річна Оксана з Рівненської області. — Після її смерті я почала помічати, як змінилася наша старша донька. Говорить сама з собою, почала читати напам'ять якісь заклинання. Коли запитую, звідки їх знає, пояснити не може. Бо нічого такого ніколи не вчила й не чула раніше. Зізналася, що спілкується з духами і відчуває енергетику людей. Тітка чоловіка каже, що Настя була останньою, кого обійняла свекруха перед смертю. Я тоді ходила в лікарню, тому цього не знаю. ­Невже покійна баба передала онуці свою силу? Їй ­усього 13 років. Ми з чоловіком не хотіли б, щоб вона теж ворожила і знімала вроки. Після школи планували відправити на навчання до Польщі. Хоче стати лікарем".

Вкладає у конверт фото білявки в рожевій курточці та з теплою пов'язкою на голові. Світлину зроблено торік біля Рівненського зоопарку.

— Анастасія отримала в дар те, до чого не була готова. Якщо не хочете нашкодити дитині, прислухайтеся до її бажань. Уміння віщувати і змовляти нікуди не подінуться. Навіть якщо вивчиться на лікаря, рано чи пізно повернеться до справи, яку успадкувала від баби. Вона може передбачати майбутнє. І цим не раз застрахує вас від невдач. Не звинувачуйте свекруху. Її вибір не випадковий. Дівчина від народження була поміченою — має родиму пляму у вигляді яблука внизу живота.

Зараз ви читаєте новину «"Настя була останньою, кого свекруха обійняла перед смертю"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі