середа, 08 травня 2019 07:20

"Мармуровий пам'ятник стоятиме 20 років. Граніт витримає понад 50"

Автор: www.carabaas.wordpress.com
  Пам’ятник дресирувальнику, директору Київського цирку Володимиру Шевченку на Байковому кладовищі в Києві — лев, біля якого схилилася жінка. Виготовлений з італійського білого мармуру каррара, що вважається одним із найцінніших видів цього каменю
Пам’ятник дресирувальнику, директору Київського цирку Володимиру Шевченку на Байковому кладовищі в Києві — лев, біля якого схилилася жінка. Виготовлений з італійського білого мармуру каррара, що вважається одним із найцінніших видів цього каменю

— Є граніт для будівництва. Цей камінь видобувають методом вибуху. Має багато мікротріщин. Не витримує перепадів погоди, нестійкий в обробці. А декоративний граніт дістають великими блоками, ріжуть на плити. Про поставку такого матеріалу я домовився 20 років тому, коли відкрив фірму. Почали виготовляти пам'ятники з натурального каменю, — говорить 57-річний Вадим Ястремський, власник підприємства з виготовлення надгробків. Колишній військовий. Зайнявся каменярством, коли вийшов у відставку.

Які тоді робили пам'ятники?

— Прямокутний камінь, висічені ім'я і дата смерті. Рідко — портрет. За кілька років почали з'являтися заокруглені.

Ми експериментували з кольорами. Спочатку був чорний граніт — габро. Є ще лабрадорит — на чорному тлі вкраплення синього й синьо-зеленого відтінків. Потім додалися сірий, зелений, коричневий, червоний, рожевий, помаранчевий. Можемо компонувати їх. Згодом почали на камені вирізати квіти, хрести з плащаницею. Все робили вручну, електроінструментом.

Надгробки були висотою 80–120 сантимет­рів, шириною 50–60. Зараз переважають більші — зав­вишки 1,5–1,7 метра, завширшки 70–80 сантиметрів.

Кожне замовлення потребує індивідуального рішення. Люди не хочуть, щоб вигляд був, як у всіх. Ми зі співробітниками їздимо на виставки. Чотири роки тому був у Польщі. Вивчали каменярські форми й моделі. Там практично немає портретів, акцентують на простоті.

Які матеріали використовують?

— З натурального каменю — мармур. Ми з ним не працюємо, занадто м'який. Всотує кислотні дощі, заростає мохом.

Найстійкіший матеріал — граніт. Якийсь час працювали із мармуровою та гранітною крихтами, які заливають цементним розчином. Та такий матеріал завжди вважався недовговічним.

Раніше ставили металеві, бетонні пам'ятники, пластикові. Однак вони довго не стоять.

Скільки прослужить граніт?

— Гранітна крихта й бетонні вироби витримують 10 років. Там, де збираються сніг, лід і вода, з'являються мікротріщини, бетон розшаровується й кришиться.

Мармур витримує 20 років. Потім починає зеленіти. Граніт простоїть понад 50 років. Його можна пошкодити лише механічно.

Як роблять написи на камені?

— Працюємо руками. Це займає кілька днів. Щоб зробити потрібну форму надгробка, майстри ріжуть плити електроінструментом.

Менеджер, який приймає замовлення, вміє малювати. Замовник бачить, який буде пам'ятник. Коли проект підписаний, його передають каменяреві.

Останнім часом працюємо з 3D-моделями. Створюємо на комп'ютері в різних ракурсах об'ємне зображення — детально видно, який вигляд матиме місце захоронення.

Зараз є технологія лазерного нанесення.

— Машинний портрет виглядає пласким, ніби дитина малювала. Машина вибиває, як і принтер, — рядками. Художник же відчуває структуру каменю. Ручна робота має більше життя, якщо можна так сказати.

Що зображують на пам'ятниках?

— Раніше не було культури виготовлення портретів. У металеві й бетонні надгробки вмуровували фото на металокераміці. Поступово перейшли до ручного нанесення на камінь. Художник бере фото і через копірку переводить на граніт контур обличчя. За допомогою різних інструментів вибиває портрет. Кожна його точка — влучний удар майстра. Недавно додали фотодрук на керамограніті. Це керамічна плитка з надрукованою фотографією, яку перед нанесенням можна обробити на комп'ютері. Портрет кольоровий, не втрачає яскравості й довго служить.

А кам'яні фігури замовляють?

— Таких замовлень стало більше. Люди хочуть передати образ покійного. До пам'ятного знака залучають біблійні символи — янголів, які охороняють могили близьких. Проте янголам не можна залишати риси людини, їхнє призначення інше. Є напрямок мистецтва, пов'язаний з янголами: охоронці, провідники. В основному мають чоловічі обличчя.

У кожному випадку консультуюся зі священиком. Він підкаже, наприклад, що зображення людини не варто ставити вище за хрест. А янгол не може мати обличчя людини, яку охороняє.

Чи є мода на огорожі і як вона змінилася?

— Високі огорожі перестали замовляти на початку 2000-х. Їх крали, щоб здати на метал. Почали ставити металеві до 40 сантиметрів заввишки. Поступово перейшли на гранітні стовпчики, декоровані металом. Зараз мода на малі огорожі — між кам'яними стовпами ставлять перемички різної товщини, форми й кольору. Єдиний догляд за ними — іноді протирати від бруду.

На які послуги зберігається попит?

— Меморіальні комплекси загиблим воїнам, жертвам Голодомору, чорнобильцям. Змінюються форма й матеріали. Був період, коли в селах встановлювали пам'ятники й меморіали з бетону. Вони руйнуються. Їм на заміну замовляють із натурального каменю.

Скільки коштує пам'ятник?

— Від тисячі гривень до сотень тисяч. Бюджетний варіант — 3–5 тисяч гривень. На ціну впливають кількість каменю, каменярські, художні та граверні роботи, складність встановлення.

Люди намагаються поставити до роковин смерті. Чому?

— Практичної причини немає. Це не пов'язано з просіданням землі, технічними моментами чи релігійними канонами. Роблять, бо так заведено. На рік по смерті люди хочуть бачити пам'ятник.

Ми встановлювали й до року, й після. Робимо конструкцію, що не дасть зміститися або нахилитися пам'ятнику.

Можна самому зробити це якісно?

— Нерідко наші замовники беруться встановити самостійно. Але десь у 70 відсотків пам'ятники нахиляються або падають. Бо технологічно неправильно вибудовують конструкцію. Ми розраховуємо так, щоб надгробок спирався на тверду землю. Використовуємо залізобетонні балки, заливаємо бетоном.

Як розпізнати професіоналів у цій сфері?

— Професіоналізм починається з вивчення потреби замовника. Майстри промальовують форму й деталі. Ціну мають запропонувати різну — щоб людина мала можливість обирати. У солідній фірмі упорядковано каталоги. Є гарантія. Одна фірма виконує повністю все замовлення. Встановлювати пам'ятник мають ті, хто його виготовив.

Дерев'яні хрести продають від 300 гривень

Від 700 грн коштують найдешевші бетонні пам'ятники з квітником. Бувають прямокутні, напівовальні, у формі хреста. На надгробки додають литі декоративні елементи й барельєфи у вигляді гірлянд, хрестів, янголів тощо. Їх можуть пофарбувати в бронзовий колір. Пластикова табличка з ім'ям і датами — від 250 грн, овальна форма з фото — від 350 грн.

Найпростіший дерев'яний хрест коштуватиме від 300 грн. Дерево покрите коричневим лаком. За 450 грн пропонують із круглими елементами на кінцях хреста.

Металевий хрест із квадратного профілю можна придбати від 420 грн. За 530 грн додають фігурку Ісуса Христа, фарбовану в золотавий колір на чорному тлі.

Надгробок із гранітної крихти — від 2500 грн, додатково беруть 900 грн за квітник.

Металевих пам'ятників не виготовляють, бо їх часто крадуть.

Зараз ви читаєте новину «"Мармуровий пам'ятник стоятиме 20 років. Граніт витримає понад 50"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі