– Румунія ламає стереотипи, – каже львів'янка 34-річна Ольга Руденко. З чоловіком Сергієм, 35 років, мандрували країною власним авто. Провели тут чотири дні.
– Налаштовуєшся побачити бідну гірську країну, де багато безробітних і ностальгії за диктаторським режимом Чаушеску. А потрапляєш у сучасну європейську державу. Тут хороші дороги, готелі, розвинута інфраструктура, освічені люди. Найбільші туристичні принади – гори й легенди, пов'язані з Дракулою.
Добиратися найшвидше із Чернівців. Тут на кордоні найменші черги. Також зручно з Одеської області та Закарпаття.
Валюту Румунії – лей – називають однією з найгарніших у світі. 14 років тому паперові купюри замінили на пластикові. Вони довговічні, не рвуться, можна прати. В обігу монети – бани. Євро й долари не приймають навіть у найбільш туристичних місцях. Валюту зручно міняти в офіційних обмінниках, що є по всій країні. Там не беруть комісії. 1 лей на липень 2019 року коштує 6,03 гривні або чверть долара.
Село Сепинца – за сім кілометрів від кордону, якщо заїжджати в Румунію із Закарпаття. Тут розташований "Веселий цвинтар" із майже 800 яскраво-блакитних надгробків. На них – зображення сцен із життя покійних, дотепні віршовані написи, що їх характеризують. Як-от на могилі лікаря:
Пішов він до криниці і шию зламав,
А нам його життя дороге.
Вже краще б він частіше хворих навідував
А воду носив би слуга.
Почав робити такі пам'ятники у вигляді хреста й кольорової таблички сільський тесля Йоан Петраш 1935 року. Зображував фах померлого чи його ваду. Зараз колоритні надгробки виготовляють учні теслі. Вхід на цвинтар коштує 2 євро.
Влада ІІІ (1431–1476) вважають національним героєм. Князь і воєвода написав перші закони в країні, об'єднав румунські землі та боровся проти поневолення турками. Мав прізвиська Цепеш і Дракула. Перше в перекладі з румунської – "наштрикувач". Влад провів дитинство в Османській імперії як політичний заручник. Відтоді в нього почалися психічні розлади, проявилася жорстокість. Після звільнення став воєводою Валахії – області майбутньої Румунії. Карав підданих за будь-які порушення. За дрібну крадіжку і зраду батьківщині кара однакова – саджав на кіл. Воював із турками так, що крізь насаджених на палю ворогів не було видно сходу сонця, за легендами. Прізвисько Дракула означає "син дракона". Його батько був членом лицарського ордена Дракона.
1897 року ірландський письменник Брем Стокер написав пригодницький роман про вампіра Дракулу. Румуни спочатку ображалися. Потім навчилися заробляти на популярності образу. Цей бренд приносить країні сотні мільйонів доларів щороку.
Дракула міг страждати на хворобу, коли шкіра реагує висипом на сонячне проміння, припускають історики. Її лікували вживанням бичачої чи телячої крові. Так з'явилася легенда про кровопивцю, що полює на жертв уночі. Її почув Брем Стокер під час подорожі Трансильванією.
У містечку Сінгішоара зберігся будинок, де народився Влад Дракула. Належав його батьку. Зараз там ресторан. Подають "вампірські" страви – томатний суп, біфштекс із кров'ю. На стелі – фрески XV століття.
Містечко яскраве – кам'яниці розфарбовані, зберігся історичний центр.
Замок Бран – за 170 кілометрів від столиці Румунії. До нього треба їхати гірськими серпантинами. Дороги вузькі, на сотню кілометрів може бути до 50 крутих поворотів. Бран ще називають замком Дракули. Хоча Влад Цепеш провів там лише кілька днів у в'язниці.
Замок зовні гарніший, аніж усередині. Стоїть на кам'янистому узвишші, оточений горами. Поблизу парк і ставок. У ньому – тісні кімнати, де жили королівські нащадки. У внутрішньому дворі є колодязь, що веде в підземелля. Замок у Брані – найдорожча нерухомість у країні. Його оцінюють у 140 мільйонів доларів.
Поряд – найбільший сувенірний ринок країни. Окрім сирів і вина, продають пластмасові вампірські зуби та маски.
Зупинятися на узбіччях гірських доріг заборонено. У Трансильванії (історичний регіон у центральній частині Румунії. – Країна) – одна з найбільших у Європі популяція бурих ведмедів. Були випадки, коли вони нападали на людей у лісі біля траси.
Соляна копальня-музей у місті Турда вперше згадується в документах 1075 року. Її роботу зупинили 1932-го через зношеність техніки. Зараз тут лікувальні спортзали, амфітеатр, підземне озеро – на ньому можна поплавати на човнах. Температура повітря в копальні 11–12 градусів.
Майже всі, хто подорожує авто, не минають серпантин Трансфегераш. Дорога з'єднує через гірський хребет дві області – Трансильванію і Валахію. Одна з найвидовищніших трас у світі. Її називають "дорога в хмари". Із 90-го кілометра на висоті 1200 метрів над рівнем моря збудовані п'ять тунелів. Трасу звели у 1970-х за наказом румунського диктатора Ніколае Чаушеску для військових потреб. На будівництві загинули 40 робітників, за офіційними даними.
Швидкість авто на серпантині не перевищує 30 кілометрів. Узимку проїзд нею заборонений.
Замок Пелеш був літньою резиденцією румунського короля Карола I в містечку Сінай. Збудований 1875 року і перший освітлений електрикою. У замку більш як 170 кімнат, кожна зроблена в іншому стилі. Коли прийшли нацисти, сінайці розібрали найкоштовніші речі, книжки, картини, твори мистецтва. Сільський староста вів облік скарбів і прізвища людей, що їх взяли на зберігання. Після війни повернули всі коштовності. На знак подяки на роботу в замку беруть лише місцевих. Палац відвідують мільйон туристів за рік.
Комуністичний диктатор Чаушеску хотів зробити там резиденцію. Проте хранителі замку налякали його жуками-короїдами, які нібито нищили дерев'яне убранство. Диктатор боявся вірусів та інфекцій, тому передумав.
До Ніколае Чаушеску (1918–1989) ставляться неоднозначно. Багато хвалять за розбудову країни. Старші румуни – ненавидять. Кажуть, пам'ятають голод 1980-х, талони на продукти й бензин, відсутність електрики, репресії. Дитяча смертність була така висока, що свідоцтво про народження видавали лише 1-річним малюкам. Чаушеску набрав міжнародних кредитів і, щоб віддати борги, запровадив жорстку економію.
У розпал економічної кризи Чаушеску в Бухаресті почав зводити Палац парламенту. Це найбільша у світі після американського Пентагону адміністративна споруда. Хотів, аби всі інститути влади були в одній будівлі. Витратили понад мільйон кубічних метрів мармуру. На виготовлення 480 люстр пішло 3,5 тисячі тонн кришталю. Палац має 12 надземних поверхів, вісім підземних рівнів, загалом – 1100 кімнат. Його не добудували – 1989 року народ скинув диктатора. Чаушеску із дружиною розстріляли. У палаці засідає парламент.
Ціни в Румунії – одні з найнижчих у Європі. Музейні квитки – не дорожчі 5 євро, за стільки ж можна поснідати. Ніч у готелі обійдеться в 30 євро. Окрім звичайного номера, можна замовити ніч у дерев'яній бочці, міні-замку, у "вампірському" стилі.
Три роки тому поблизу Бухареста відкрили найбільший спа-центр Європи. Займає територію у 25 гектарів. Воду в басейни подають термальну – одразу гарячу. Всередині – вісім басейнів, зони розваг. Ціна денного квитка – 16 євро.
У Бухаресті брудно – смітники подекуди переповнені, в арках, на газонах може валятися непотріб. Бракує робітників – більшість виїхали на заробітки у Німеччину та Австрію.
П'ять страв, які варто спробувати в Румунії
Чорба
Густий суп із овочами та м'ясом. Готують із телячими фрикадельками, коров'ячими шлунками, курячими тельбухами. Заправляють оцтом, додають сметану, часник.
Мамалига
Каша з кукурудзяного борошна. До неї додають м'ясо, рибу, овочі, бринзу. Інколи страва така густа, що її нарізають шматками, як пиріг. На свята готують солодку – з фруктами та родзинками.
Сармале
Фарш із рисом, запечений у листі капусти, винограду чи подорожника.
Плачинда
Пиріг із листкового тіста начиняють солодким чи солоним сиром зі спеціями, гарбузом або фруктами. Випікають у печі.
Кашкавал
Твердий сир із коров'ячого молока. Має грушоподібну форму – його підвішують для підсушування. Інколи обгортають корою ялини – тоді має хвойний аромат і довше зберігається.
2 
1
Коментарі