Я пропрацював майже 19 років у театрі. Робив усе. Два роки на телебаченні читав погоду і вів пізнавальні передачі в образі прибульця з іншої планети. Не працював хіба що в жанрі "секс по телефону".
Коли питають, які ролі в кіно грав, відповідаю: ролі п'ятого плану. Десь проходив за кулісами, десь лежав трупом.
Під час озвучення мозок зайнятий трьома речами одночасно: як правильно вимовити, артистично зіграти і втрапити в ритм.
Не можна так багато курити, як я. Від цигарок голос стає хриплий. Мене врятувало те, що після театру натренував голос. Говорив так, щоб чув 20-й ряд. В інституті в нас був некурящо-непитущий курс. А вже коли прийшов у театр - почалося: вино, цигарки, дівчата. В армії не курив, бо був завжди чимось зайнятий, кроси бігав.
Якось прочитав у рекламній агенції як називається мій голос: "універсальний". А в когось - "брендовий". Один московський колега питав: "Ты из Ленинграда?" - "Не, я из Киева". - "У тебя явный ленинградский акцент!" - "Так я ж по книжке учился. Мне надо было бить врага его оружием".
Навчився робити голос. Я не їм у дорозі: якщо їжа застряне в горлі і її не витягнути, обросте бактеріями, спровокує ангіну. Правильно кажуть: треба чистити не так зуби, як язик і щоки, бо там 80 відсотків бактерій. А в горлі вони живуть - їм там цікаво, особливо вночі. Тому полощу горло вранці й увечері.
Щоб голос звучав нормально, треба вивчити 24 правила української орфоепії, 11 - на дихання і 10 - на поставу голосу. Перше - це розминка для горла. Зв'язки зазвичай слабенькі, тому звук потрібно підштовхувати. Треба створити горлом "купол", ніби під час позіхання. Це - найпростіший спосіб прочистити голос, відома йогівська методика. Тоді відкривається горлянка, звук вільно йде. Підштовхується він за рахунок діафрагми. Є хороша вправа: дихати поперемінно правою і лівою ніздрями: на п'ять - вдих, на п'ять - затримка, на п'ять - видих.
Сильний голос слабким легше зробити, ніж слабкий - сильним. Тихій людині кажеш: "Голосніше". Вона починає верещати, як усі наші кавеенщики. Вереск - це не сила. Я слухаю політика Богословську. Що голосніше вона верещить, то слабшою виглядає. Зробити голос сильним - це розвинути резонатор і змінити опору звуку.
Для мене немає різниці - робити дубляж для кіно чи телебачення. Але телевізійне виробництво швидше і немає часу на якісніший дубль. А в кіно на кожного актора витрачають три-чотири дублі. Ми пробували робити дубляж у темпі озвучки: програвали живі діалоги з партнером. Але це не так якісно виходить, ніж якщо записати кожен голос окремо, а потім їх змонтувати.
Окрім акторів, за кордоном під час дубляжу працює група спеціалістів, яка імітує інші звукові ефекти: шурхіт, булькання під час пірнання. А ми все це робимо натурально, власними голосами. Важко озвучувати, коли герой задихається, коли тоне - як він хапає ротом повітря. На Заході не примушують актора так ламати голос. У них є бібліотека ефектів, вони бережуть артиста.
Найбільше зривав голос, коли озвучував П'ятачка. У мене ще слабо зношений голос. А подивіться на Зеленського (керівник студії "Квартал-95". - "Країна") - у нього голос уже зносився.
Англійці сказали, що наші "Тачки" - найвдаліший дубляж у світі.
Коли дублювати дають відомим акторам, співакам - це товарний хід Голлівуда. Але зірки не завжди справляються зі своєю роботою.
Зірки як-от Влад Яма, які не працювали голосом, але хочуть стати професіоналами, наймають тренерів, платять певну суму, що починається від 50 баксів за півтори години заняття. Пришвидшеним темпом усе можна пройти за півроку.
Коли питають, які ролі в кіно грав, відповідаю: ролі п'ятого плану. Десь проходив за кулісами, десь лежав трупом
Чотири роки тому робили Southpark для MTV. Найбільше кайфу отримав від тієї роботи. Участь в озвучці мала взяти Софія Андрухович (письменниця. - "Країна"). Вона десь тоді збиралася народжувати. Усе нарікала, що її текст вульгарно звучить: "Я цим сміттям, - говорить, - усе зіпсую". Я подивився текст: нічого вульгарного не знайшов. Ну, пару разів героїня каже "фак". Так у фільмах це на кожному кроці. Ці штуки не вульгарні, а просто з життя. Але вона відмовилася.
Люблю гратися з мовою. Свого часу зі Ступкою-молодшим ми зробили цікавий мультик "Кіт-пес". Одне тіло, дві голови. Голова котяча говорила чіста па-русскі, а собача спілкувалася українською.
В українських "Сімпсонах" аморальності не можна знайти в принципі. Але комісія з питань моралі не бачить, що в нас вимирають пенсіонери і щохвилини люди підхоплюють туберкульоз. А от у серії "Сімпсонів" крамолу побачити - це по-їхньому. Українських реалій не бракує, щоб замінити американські явища, які висміюються. Через серію ми повторювали слово "Поплавський" - щоб не повадно було. Хотіли було зробити пиво "Ригань", але не наважилися. Тягне на антирекламу.
Ніхто з висміяних героїв не обурювався. Руслана Писанка говорила: "Частіше мене можна було б в "Альфі" згадувати". Коли Альф пожував усі плівки, фотограф каже: "Нічого, в мене є ще фото голої Руслани Писанки. Я на них зароблю великі гроші". В оригіналі була Дженіфер Лопес.
Сімпсон - мій програмний персонаж. Я видав там усе, що можу. Але якщо озвучувати підряд більше трьох серій - можна зірвати голос. Американці над серією від тижня до місяця працюють. А в нас це роблять за 4 години. У американців шість-вісім голосів, а в нас - стабільно чотири. Починали з п'ятьма, але на них не вистачає грошей.
Вісім акторів "Сімпсонів" у Штатах відмовилися працювати далі, доки їм не платитимуть по півмільйона доларів за серію. 4 мільйони йдуть тільки на оплату голосів. Можна уявити, скільки мультфільм дає прибутку. На 20 хвилинах - чотири розрізи під рекламу.
Фотограф Вася Очеретяний мене Сімпсоном зобразив: натягнув шапку, пальто типу шинелі й рукавиці. Підписав персонажа і прізвище.
Трудова моя книжка закінчилася давно. Звільняюся з роботи, де нецікаво чи мало платять. Це називається "бунтувати ногами". Зараз я зареєстрований як підприємець. Два роки тому Олександр Пономарьов сказав: "Досить вам, неробам, промишляти. У мене є продюсерський центр, ставайте підприємцями. А я даватиму вам роботу". На його студії, але з нашими кадрами.
Мене кличуть "народний Альф України".
Коли був молодий і мав драйв, замовляв щось у кав'ярні голосом Альфа. Часом удома нема чого робити, то перевтілююся в Сімпсона.
Раз подзвонив режисер Андрій Дончик, каже: "Купив 6-річному синові велосипед, заховав на балконі. Скажи йому голосом Альфа, що ти пролітав поряд і залишив подарунок". Дзвоню: "Привіт. Ти мене знаєш? Це я, прибулець Альф". Щойно згадав про велосипед, малий забув про Альфа й побіг на балкон. Але потім усім розповідав, що Альф подарував йому веліка.
У мене вже така галерея озвучених образів, що нового нічого не знаходжу. Коли загадують зіграти якогось персонажа, одразу прокручую в голові: персонаж такий-то, штамп 45. Це називається ідіомоторний акт. Мозок працює за того персонажа, який є на екрані. А якщо це третій акт - то й так починає битися серце. Відчуваю, що воно вже не залізне.
1 
1
Коментарі