четвер, 15 квітня 2010 17:51

Вийшло 15 номерів тижневого журналу "Країна". Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися


У день презентації нового роману Забужко люди скуповували книжки без розбору. Бачили натовп біля розкладки і собі брали - по дві-три в руки. Дехто не знав навіть про що той роман.

Ольга, студентка, Київ


Бачила американський фільм, у якому педофіл повертається додому з в'язниці й усе місто гуде про це. За ним бігають журналісти, на його дверях пишуть прокльони, а мами з дітьми, побачивши його, переходять на інший бік вулиці. Якщо злочинця можна знайти через інтернет, то шансу на нове життя в нього вже ніколи не буде. Навіщо йому виправлятися, коли для сусідів він все одно назавжди злочинець?

Марія, Київ


Кілька років тому в Румунії один чоловік дуже настирливо пропонував мені англійською екскурсію містом. Я погодився. Він показав ратушу, потім із годину водив якимись вуличками, де жили "визначні" письменники - їхніх імен, я, звісно, ніколи не чув. Коли дійшли до кладовища, я вже знав, що це точно не екскурсовод. Чоловік дістав ножа й наказав віддати йому гаманця. Потім утік, а я півдня шукав дорогу назад.

Олександр, Київ


Реготали з чоловіком із підслуханих розмов. Згадала, як недавно у громадському туалеті в парку Шевченка дівчата перемовлялися через кабінки - я була якраз посередині. Одна весь час питала, чи подобається вона брату іншої. Переказувала, що він їй казав на якійсь вечірці. Потім зачитувала СМС від нього.

Ольга, 25 років, Київ


Прочитала у блозі дизайнера Артемія Лебедєва, як боротися з офісними працівниками, які оправляються повз унітаз. Треба зробити дуже затишний туалет - як удома. Поклеїти шпалери, покласти килимок - люди соромитимуться лишати таку вбиральню брудною.

Мар'яна, Київ


Народження людини - це таїнство. Навіщо все це виставляти? Гидотне фото плаценти! А якби на тих фотографіях із розкаряченими ногами були ви або ваша мама?

Ірина, 33 роки, Полтава


"Мамо, а чому тьоті вирізали живіт і витягнули печінки?" - я зразу й не звернула уваги на ті жахливі фотографії, 8-річна дитина розглядала журнал сама. Довго пояснювала їй, що то не печінки, а плацента, і звідки вона береться. Наступне запитання мене добило: "Я теж така страшна народилася? Якщо ти мені братика народиш, він теж таким буде?" Знову купа роз'яснень. Зрештою, донька зробила висновок, що народжувати вдруге мені не треба, бо маленькі діти дуже страшні й мені буде боляче, коли відріжуть ту синю нитку. Для кого ці фото? Той, хто народжував - сам усе знає. А тому, хто ні - не допоможе.

Син Таїсії Повалій - талант. У шість років зуміти так викрутитися при вступі у школу східних мов! А дівчину свою покине - хлопець, який сім років зустрічається, ніколи не одружиться, бо знає всі її таємниці.

Тетяна ЛУЗОВА, 28 років    


Хіба Денис Повалій не знає, що алеєю біля КПІ ввечері самому краще не ходити? Я, коли там опиняюся, знімаю ланцюжка і переходжу на біг підтюпцем.

Юрій, 28 років, Київ


Моя братова Аліна у серпні народжуватиме первістка. Хоче, щоб чоловік, Ігор, був біля неї під час пологів. Він спершу віднєкувався, але погодився. У суботу зайшов до мене у справах. Я розгорнула журнал на сторінці з фото породіллі, з якої витягують дитину, сунула йому під ніс. Кажу: "На, почитай, морально підготуєшся". Ігор зблід, вуха почервоніли. Мовчки погортав журнал і пішов із ним додому. Ввечері дзвонить Аліна: "Ти навіщо показала йому ті фотографії? Він тепер і під кулеметом у родилку не зайде!" Тепер мене мучить совість. А що, як справді не піде?

Ірина ГОЛДАК, 26 років, місто Мостиська Львівської області


У наш час ніхто не підбадьорював і не підказував. Коли народжувала синів, чула від акушерок лише: "Знала ноги розставляти, то терпи. Чого верещиш?" І я мовчала. Бо соромно було.

Галина, 58 років


У мене була однокласниця з орлиним носом. Страшенно мені подобалася, але я їй не казав. Над нею весь клас кепкував, а перед випуском вона операцію зробила. Прийшла, я навіть не впізнав її - звичайне обличчя з натовпу. Досі жалкую, що не сказав тоді, яке в неї було красиве обличчя.

Андрій, 24 роки, Харків


Кума живе у Швеції, сюди приїжджає раз-два на рік. Хотіла, щоб вона мала уявлення, як зараз Україна живе й купила в подарунок останній номер "Країни".

Ольга Куракса, Київ

Зараз ви читаєте новину «Вийшло 15 номерів тижневого журналу "Країна". Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі