Вийшли сім номерів журналу "Країна". Ми попросили читачів висловитися про матеріали, які їм запам'яталися

Ярослава ГРЕСЬ, Полтава

Фото Юлії Тимошенко на 10-й сторінці - просто бомба! Треба було на першу її поставити. Вона дійсно нині стала Януковичем-2004, Янукович став Ющенком-2004, а Ющенко - Кучмою-2004. Про це дуже влучно в авторській колонці написав Руслан Кавацюк. Також сподобалася ідея першої й останньої сторінок, де Янукович приходить, а Тимошенко йде. Одразу ж прочитав статті "Хто вплинув на Януковича" і "Чому Тимошенко програла". Сподобалося, як подали результати виборів, де замість пичок політиків - їхні банери.

Олександр ПАВЛЕНКО, підприємець, Полтава

Із задоволенням прочитав про Параджанова та інтерв'ю з Венедиктовим - дуже розумні люди. Багато нового дізнався про Німеччину. Не сподобалося тільки одне: чому, коли пишуть про Януковича, то пишуть тільки хороше, "слизьких" моментів намагаються уникати, а щодо Тимошенко пишуть усе, як є?

Юрій, 46 років, Свалява на Закарпатті

Прочитала відгуки "Чим варто зайнятися Людмилі Янукович?" Дивно, що ніхто не запропонував компромісного варіанту. Отже, наскільки я розумію, до всіх існуючих післявиборчих проблем додалася ще одна: у країні не буде першої леді. Тому пропоную:

1. Людмилі Янукович офіційно розлучитися із чоловіком.

2. Вікторові Федоровичу офіційно запропонувати руку й серце нібито розлученій Юлії Тимошенко.

3. Юлії Тимошенко погодитися на пропозицію руки й серця.

Очевидні вигоди:

1. Країна матиме достойну першу леді.

2. Припиняться сварки й судові позови, оскільки Юлія Янукович негласно керуватиме країною, а її чоловік називатиметься президентом і тішитиметься з того.

3. Усі політичні суперечки вирішуватимуться на кухні однієї сім'ї.

Надія, 37 років

Шановна Людмило, залишайтеся тим, хто ви є: дружиною, матір'ю, бабусею, бо в політиці Вам буде важко знайти себе. Хорони Вас Бог.

Володимир, Харків

Яка різниця, чим займатиметься дружина президента? Якщо вона далека від усієї цієї публічності, то навіщо йти проти власної волі й бажань?

Настя, Київ

Корисний матеріал про вибір весільної сукні. Підмічені важливі нюанси, про які не всі знають: наприклад, що кожен вибір має свою енергетику. Добре було б дати також поради, як нейтралізувати наслідки негативних слів та інші деструктивні енергетичні впливи, наприклад, через молитву, окроплення свяченою водою та ін.

Ліліана КУДРИК, Львів, науковець

Кілька годин гортала останні два номери - усе хотіла зрозуміти, для чого мені його купувати?  Скажіть, на біса мені й моїм дітям знати, скільки  разів сидів за ґратами Сергій Параджанов та його родина, про наркотики? Для чого виносити це в заголовок? Огидно читати і про дівчину із 50-річним батьком-нареченим. Наче й матеріал нічого, але складається враження, що ви скрізь хочете втиснути шмат лайна.  

Катерина, Чернівці    

Не сподобався репортаж про Кільчицьку, бо там мало її фотографій.

Безглуздо писати авторські колонки, у яких червоними літерами виділяють "Принципової різниці, де вішатися - на шостому кілометрі чи над парадним входом - немає". Матеріал я не читала, мені вистачило однієї фрази, щоб перегорнути сторінку. Як про це взагалі можна думати, а тим більше писати?

А от про політичних лідерів написано класно.  Також сподобався матеріал про черевики. Навіть не знала що буває 62-й розмір.

Вікторія, власниця магазину, Жмеринка Вінницької області

Подобається рубрика "Дати", особливо ілюстрації. Мабуть, базу даних для цього збирали не один рік.

Світлана ВАСИЛЕВСЬКА, Луцьк, науковий співробітник Музею волинської ікони

У рубриці "Папараці" матеріал вийшов слабенький. У Гіларі Клінтон упала туфля, а ви одне слово про її вбрання, а все інше про те, чому вона приїхала в Париж, про зустріч із президентом. Привернули увагу черевиком, а написали про політику. Краще розказали би щось про марки одягу та взуття, яким надають перевагу американські високопосадовці.

Віктор, Київ

Дуже сподобалася стаття про саморобний будинок у Києві. Багато киян ніяк не можуть стати повноцінними жителями міста, бо не мають своєї квартири й будь-яких перспектив на її придбання. Така стаття якщо й не стане їм керівництвом до справи, то хоча б дасть розраду. Фоторепортаж із Ради, де народний депутат вивчає таблетки від депресії, дуже показовий: українці вважають, що депутатське крісло - це квиток до раю. Але видно, що, навіть маючи "золоту акцію", людина може бути нещасною.

Олег ШИНКАРЕНКО, письменник, Київ  

Тримайтеся ніші! "Країна" справді українська і справді шляхетна. Не рафінована, а справжня. Той інтелігент, хто всюди повторює, що він - інтелігент, і боїться народної мови й фотографій, відфільтровує все "просте", той точно не шляхетний, а тим паче не український.

МОСКАЛЕСЬКИЙ

Не можу зрозуміти, що ви хочете сказати цим журналом. Особливо це стосується зарубіжних репортажів. Здається, вигадок багато. Так не буває. Або ж це нові якісь відомості. Але багато не збігається з тим, що читала в інших виданнях. Написали, що Ярослав Мудрий був скупий. А хто його бачив і хто це напевно знає?

Лідія ВОВК, 56 років, Полтава

У захваті від рубрики "Україна". Як провели один день різні люди - кандидати, депутати, поранені, їхні дружини, підлітки, моряки. Цей матеріал для мене видається таким, що формує державу, об'єднує, відчуваєш себе часткою чогось більшого, чим можеш пишатися. Просльозилася від "Колонки". Спочатку не хотіла читати текст: чорно-білі сторінки, фото жіночки, драматичні сімейні обставини - хіба це може бути цікавим? А потім повністю поринула в читання. Іноді й у мене є жахливі, злосливі думки, і про сусідів багато можу розповісти. Проте убити зло - це девіз мого життя.

Ольга

Із інтересом прочитала матеріал про Монголію. Я була там на початку 1980-х. Тоді туди приїжджали іноземні фахівці - росіяни, чехи. За порядком слідкувала радянська армія. Магазини і справді були російські, монголів туди не пускали. Вони просилися, і якщо траплявся хто добрий, то їм давали скупитися.     

Світлана Іванівна

×