Я МАЛА ЯСКРАВО-КЛІНІЧНО-ВПЕРТИЙ ХАРАКТЕР. Коли затялася щось робити, то обов'язково зроблю. Щасливою почувалася 5-річною, в той час, коли всі сусіди і знайомі казали батькам, що вони мордують мене, відбирають дитинство. Ще невідомо, хто з кого знущався! У 4,5 року мене забракували для балету. Я оголосила бойкот – перестала їсти й говорити, вимагаючи купити арфу. Мені пояснювали, що вона завелика для нашої кімнати, де нас – четверо. Я продовжувала терор, доки не куплять рояль. Знову пояснювали, що в нашому помешканні не знайдеться для нього місця. І лише тоді я погодилася на піаніно. Його поставили замість мого ліжка. Тому я жила з бабусею на Десятинній вулиці, а додому приходила вправлятися в музиці. В той час, коли в садочку всі мали "тиху годину", я з бабусею ходила на уроки до музичної школи.
БАТЬКИ НЕ ВИРІШУВАЛИ ЗА МЕНЕ, КИМ БУТИ. Я сама вибирала. Не пішла у мистецтво, бо зрозуміла, що треба буде малювати портрети вождів, а мене це не надихало. Подалася в науку, бо вже тоді знала, що це – річ безмежна, там нема остаточної крапки, там постійний розвиток.
МОЗОК ЛЮДИНИ РОЗВИВАЄТЬСЯ ВПРОДОВЖ уСЬОГО ЖИТТЯ. Той, хто думає, що з віком ця здатність втрачається, – глибоко помиляється. Потенціал життя людини – 150 років. Пік професійної активності припадає на 30–45. Якщо ви живете 100 років, то маєте опанувати щонайменше дві професії. Вони можуть бути абсолютно різні. Це стимулюватиме мозок, який можна тренувати так само, як м'язи.
АМЕРИКА – ЦЕ ПОЛІГОН. Штати все випробовують, все досліджують, все перетравлюють і залишають лише те, що дає результат. І переводять його в інструмент, який можна застосовувати. Доводять цей процес до інструкції – бери і впроваджуй.
УНІВЕРСИТЕТ, З ОДНОГО БОКУ, ЗБЕРІГАЄ НАБУТІ ЗНАННЯ, а з іншого – виробляє ноу-хау. Він із кожним поколінням відтворює суспільство на новому, вищому рівні. У США тому й найкраща вища освіта, бо ти повинен постійно розвиватися, адже поруч усі також розвиваються.
НАЙПЕРША ОЗНАКА НАЦІЇ – МОВА. Той, хто науково доведе, коли виникли перші ознаки мови, може претендувати на хронологію виникнення народу. Агатангел Кримський це зробив. Він збирав древні, від руки переписані Біблії, Євангелія – не тільки в Печерській лаврі писані освіченими монахами, а по глухих селах, віддалених монастирях. Їх копіювали люди без університетської освіти, для себе, які розмовляли кожен своєю говіркою. Робили це вечорами, в напівтемряві, стомлені. І в цих текстах припускалися помилок. Агатангел Кримський вивчав ці переписи і збирав описки в них. А помилки люди роблять у тій мові, якою говорять. І всі похибки з тих релігійних книжок – з української мови. В результаті такої копіткої праці Кримського стало очевидно: ще в Х столітті люди на цій території спілкувалися праукраїнською. Отже, від VІІІ століття вони говорили мовою, яка є староукраїнською. В ній немає ознак, що їх мають російська чи болгарська. Це є науковим доказом.
ЗНАДОБИЛОСЯ П'ЯТЬ РОКІВ, щоб люди в Рочестері затямили: я – з України, і перестали називати мене "рашен".
МИ Є ПРАВДИВІ ЄВРОПЕЙЦІ. Тільки у європейців у генах наявні залишки – до 4 відсотків – генома другого, зниклого, виду неандертальців. У нас також присутній генетичний матеріал народів, що живуть від Індії до Норвегії.
КАЖУТЬ, ГЕНІЯМИ НАРОДЖУЮТЬСЯ, – це неправда. Геніальність можна виявити тільки в соціальному контексті, і лише в порівнянні. Якщо батьки чи вихователі з любов'ю та увагою ставляться до здібної дитини, розвивають її, то вона, як правило, відповідає – а далі "снігова лавина": що більше ви даєте, то більше дитина засвоює. І згодом виривається із середнього рівня розвитку, бо з нею постійно працюють.
ЗАПОВІТ Я НАПИСАЛА У 28 РОКІВ, бо йшла на операцію, в якій мала шанси 50 на 50.
НА СІМЕЙНІЙ РАДІ ВИРІШИЛИ, що до США треба їхати мені, бо я захистила дисертацію, знала англійську мову. Розіслала резюме у сім лабораторій, запросили п'ять. Обрала Рочестерський університет. Думала, їду на рік. А вийшло – на 13.
В АМЕРИКАНЦІВ НА РОБОТІ НЕМАЄ ДРУЖБИ. Усі – колеги, усе коректно, надзвичайно етично. В офісі атмосфера позитивно-конструктивно-кооперативна. П'ють чай-каву і говорять про роботу. Конкурентний пресинг завжди присутній.
САМОТНІСТЬ – глобальне явище, яке не залежить від кордонів. Самотність – персональна ізольованість. Якщо людина не хоче бути в соціумі, то хоч би яка б країна була – це не допоможе. Я – самотня, бо самодостатня. Сучасна соціальна психологія визначає самодостатність як прояв егоїзму. Тобто людині ніхто не потрібен, бо все вона може робити сама і в найкращий спосіб. За українськими мірками – я тут самотня. Але я не вважаю себе такою ані соціально, ані особистісно. Просто один із сімейних циклів закінчився. А скільки нових попереду – подивимося.
ПЕРШЕ КОХАННЯ – МІЙ КОЛИШНІЙ ЧОЛОВІК. Мені – 13 років, йому 14. Одразу зрозуміла: це – мій чоловік. Познайомилися на змаганнях із туризму, були в одній команді. Нам разом потрібно було розпалити багаття одним сірником і закип'ятити літр води. Вдалося.
ЧОЛОВІКА ОДИН РАЗ ВИБИРАЛА. Фантастична дитина від того шлюбу. З 1995 року я сама.
НА ЗАХОДІ ВІДСТАНЬ ВІД СЛОВА ДО ДІЛА НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО НУЛЯ. А в нас відстань від декларації до виконання прямує до безкінечності. У нас безлад і хаос, бо немає відповідальності за відсутність дій після слів.
ТАЛАНТ – ЦЕ ЗДІБНОСТІ, помножені на мотивацію і на 10 років важкої праці.
Американці були заскочені помаранчевою революцією. Ніхто не палив автомобілів, не трощив вітрин магазинів, знижувався рівень злочинності. Вони не могли збагнути цього явища. Тому й очікування були високі. Не тільки в українців, а в усього світу.
СОЦІАЛЬНІ ЛІФТИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУЦІ ЗНИЩЕНО, тому молодь туди і не йде.
НІКОЛИ НЕ ДАВАЛА І НЕ БРАЛА ХАБАРІВ.
ЗАСМІЧЕНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ ПІДОЗРИ, ворожості, тривоги – є така гіпотеза. Голландські соціологи перевірили її: на чистій охайній залізничній станції встановили приховані камери. На лавці посадили темношкірого, він читав журнал. Люди, які заходили на станцію, примощувалися поруч, теж читали, почувалися безпечно, навіть перекидалися з ним кількома словами. Потім розкидали непотріб, пляшки, перекинули урни, посадили того самого темношкірого з журналом. Ближче ніж на 2 метри до нього ніхто не підходив, не те що заговорити. У публічних місцях чистота має бути ідеальна, це зменшує соціальну напругу. Доведено – соціальні наслідки диктує естетика оточення.
"ВИ ДИВОВИЖНИЙ НАРОД – УКРАЇНЦІ. Кожен окремо – геній. А разом – гівно". Так охарактеризував нас у приватній розмові один із дипломатів. От якими нас бачить світ.
ХОЧЕТЕ ЖИРНІ СТЕЙКИ ТА ЯЛОВИЧИНУ – ТІЛЬКИ ІЗ СУХИМ ВИНОМ. Бо з горілкою матимете інфаркти або інсульти.
ЖИВУ НА РУСАНІВЦІ, ОБОЖНЮЮ ЇЇ. Але якось за останні роки вона обтріпалася. 95 відсотків людей засклили балкони – хто на що спромігся: білі, чорні, зелені, металеві й дерев'яні. Київські будинки виглядають, як бразильські жебрацькі фавели. Місто втратило естетику. Коли значна частина паризьких будинків облупилися, із власників помешкань п'ять років не брали податків, натомість ці гроші люди вкладали в оновлення фасадів. У центрі Парижа є вікна, яким понад 200 років. Це оте найперше скло, яке видували вручну. На сонці за цей час воно навіть де-не-де підтекло. Людям, у яких є такі шибки, влада доплатила, аби вони те скло не міняли.
МИ – СУСПІЛЬСТВО, ЯКЕ СТАВИТЬ ПРОБЛЕМИ, А НЕ ВИРІШУЄ ЇХ.
НЕ МОЖНА ВЕСЬ ЧАС ВИЖИВАТИ. Країна потребує солідарних рішень. Як у індивідуумів – у нас все гаразд: хто хоче пити пиво – п'є, хто хоче гарувати – гарує, хто хоче вчити дітей – вчить. У нас не вистачає того, що робить державу. А її роблять саме солідарні рішення. Коли усвідомлюються – а не просто проголошуються, декларуються – і практично кожного дня здійснюються, втілюються основні засади соціуму.
МОЯ ОСТАННЯ ЗАРПЛАТА В РОЧЕСТЕРСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ в США – 50 тисяч доларів на рік плюс 8 відсотків відрахувань до страхового фонду та повна сімейна медична страховка, що сягало загалом близько 60 тисяч доларів. Моя офіційна зарплата в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", згідно з посадою й наказом, становила 934 гривні на місяць.
Я БУЛА ГОТОВА ПОЛАМАТИ СОБІ КАР'ЄРУ, перетнути океан, витрачати власні кошти. Але виявилося, в Україні це нікому не потрібно. Втрачено унікальний шанс для змін. Не захотіли.
НАВІЩО ЇХАТИ ВІДПОЧИВАТИ В КРИМ, коли в Києві набагато чистіше, дешевше, є річка, безпечні продукти – так вважають мої племінниці з Петербурга. Вони з дітьми приїжджають сюди, як на курорт.
"НІКОМУ НЕ РОЗПОВІДАЙ Того, ЩО ПОЧУЄШ, ДОКИ МИ ВСІ НЕ ПОМРЕМО", – таку клятву взяла з мене бабуся, розказуючи історію сім'ї. Виявляється, мій дід був професором трьох університетів. Його двічі заарештовували і знищили як ворога народу. Бабуся – ровесниця буремного століття – член партії більшовиків із 18 років. Вийшла з неї свідомо у 23. Була кандидатом хімічних наук, а працювала в бібліотеці імені Вернадського на хімічному абонементі. Так рятувала себе і маму. Тоді я зрозуміла, чого в сім'ї говорять російською, хоч усі чудово знають українську.
ПРАБАБУСЯ НАРОДИЛА МОЮ БАБЦЮ В 65 РОКІВ. Вона була останньою дитиною в сім'ї, 24-ю. А прадідові тоді було 70. Після народження бабці вони почали спати нарізно. Вона померла у 105 років, він – у 100.
ЯКЩО ЧОЛОВІКАМ НЕ ДАВАТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, то потім не вимагайте її від них. Я була з тих жінок, які вважають, що легше самій усе зробити. Намагалася убезпечити від сімейних проблем, тому чоловікові було легко нас із донькою кинути. А потім я усвідомила, що це – моя провина. І одна з найбільших невдач.
ЩАСТЯ – ЦЕ БАЛАНС ПОЗИТИВУ, який ви створюєте, із тим негативом, що приносить життя.
БУТИ ПОСТІЙНО РАДІСНИМ – НЕПРИРОДНО. Життя завжди дає причини задуматися, зупинитися, бути сумним. Я наближаюся до межі, коли йдуть із життя однолітки.
ДЕПРЕСІЯ – ЦЕ БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ В МОЗКУ. Якщо вас дратують погані дороги чи сміття – ідіть у ліс або на річку. Спілкуйтеся з природою. Відновіть гармонію в собі. 85 відсотків хвороб – психосоматичного походження: від головного болю до гормональних і психічних розладів.
НАЙБІЛЬШ НЕЗБАГНЕННОЮ ОБСТАВИНОЮ у Всесвіті є те, що Всесвіт можна зрозуміти. А Всесвіт розуміє себе через людину.
2 
1
Коментарі