Путін не може піти так, як Єльцин. По-перше, Борис Миколайович пиячив, робив казна-що, але не порушував міжнародних правил. Не намагався створити новий порядок у світі на користь Росії. По-друге, всередині країни мав фаворитів, однак, іншим також можна було жити. Єльцин нікого не переслідував. І до нього не було ненависті. Путін – повна протилежність. Світові лідери не бачать у ньому партнера. Вважають неадекватною людиною. І всередині Росії нажив смертельних ворогів. Тому ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ НА ПОСАДІ АЖ ДО ВЛАСНОЇ КОНЧИНИ – природної чи внаслідок перевороту.
Олександр КОЧЕТКОВ, 59 років, політолог
Захід виходить на оточення Путіна, щоб воно підштовхувало його до відставки. Діє за принципом батога і пряника – щось обіцяє, десь тисне. Очевидно, були контакти з главою путінської адміністрації Сергієм Івановим. Після цього поширилися чутки, начебто він потрапив в опалу. Потім з'явилося його інтерв'ю, спрямоване до американців. Захід також битиме по больових точках наближених до Путіна олігархів. Змушуватиме їх діяти в потрібному напрямі зі страху втратити статки. ПУТІН МОЖЕ ПОГОДИТИСЬ НА ЗАПРОПОНОВАНУ СХЕМУ. Піде добровільно. Натомість отримає імунітет проти Гааги. На його місце поставлять, наприклад, Олексія Кудріна – колишнього міністра фінансів. Він поверне Крим Україні. Росія піде з Донбасу і сплатить репарації. Українцям буде важко змиритися з варіантом розвитку подій, що передбачає безкарність Путіна. Але це – політика. Якщо результат досягнутий, то моральний аспект відходить на другий план.
Олег ПОНОМАР, 46 років, політичний оглядач
Путін владу передавати не планує нікому. Вірогідніший північнокорейський варіант – таке собі царство пропаганди і брехні. Російське телебачення цілком успішно згодовує глядачам альтернативну реальність. І ні в кого не виникає запитань. Путін виступає як єдино можливий рятівник "російського православного світу". Якби планував передати комусь владу, вже б висунув його на одну з перших ролей.
А МАРІОНЕТКУ на кшталт прем'єра МЕДВЕДЄВА ПІСЛЯ "СУПЕРГЕРОЯ" ПУТІНА накручене й розігріте РОСІЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО НЕ СПРИЙМЕ.
Анрі ЛАФАР, 47 років, політичний аналітик, Франція
Упевнена, що Крим і Донбас – лебедина пісня Путіна. Зараз він готує наступника. Йому потрібна зручна слухняна фігура. Можливо, це буде хтось із перерахованих Івановим. Але не виключено, що джокер усе ще в Путіна в рукаві. У будь-якому випадку, це буде людина, яка продовжуватиме його лінію про "особливий шлях" Росії.
Лінда ТОРРІНІ, 37 років, журналіст, Італія
Малоймовірно, що інші держави втрутяться в процес зміни влади в Російській Федерації. Демократичний світ такої зміни чекає, однак, здійснити перетворення в країні під силу лише росіянам. Питання – чи йдеться про усунення президента Путіна, чи про зміну корупційно-імперської, авторитарної системи? ЗМІНА ПРЕЗИДЕНТА БЕЗ ЗМІНИ СИСТЕМИ НЕ МАЄ СЕНСУ. ЦЕ ЯК ЗМІНА АНДРОПОВА НА ЧЕРНЕНКА (передостанні генеральні секретарі ЦК КПРС. – "Країна"). Путін не готовий до втрати влади, а російська система не готова до трансформацій. Господар Кремля вибрав шлях посилення авторитарного правління за допомогою боротьби із "внутрішніми" і "зовнішніми" ворогами, пошуком нових "ворогів". Історія навчає, що така дорога лише відтерміновує падіння режиму, поглиблює розрив між Росією і демократичним світом. Крах російського авторитаризму – неминучий. Через політику Путіна цей крах відбуватиметься у драматичний спосіб, із великими втратами як для громадян Росії, так і для її сусідів.
Адам ЗАУЕР, 40 років, політичний експерт, Польща
Сергій Іванов своїм інтерв'ю продемонстрував, що монолітності в оточенні Путіна немає. Він протиставив команду силовиків – бізнесменам, між якими серйозна конкуренція. Останні зараз достатньо постраждали через політику Заходу щодо Росії. І прекрасно розуміють: неприємності тільки починаються. А силовики показують, що в них, мовляв, немає ніякого бізнесу, тому вони готові йти до кінця у протистоянні з цивілізованим світом. В оточенні Путіна прораховують варіанти, коли його доведеться "принести в жертву" через тупикову ситуацію в країні. Думають зробити це, щоб зберегтися у владі. Для цього потрібен новий президент, який змінив би риторику: припинив підтримувати сепаратистів на Донбасі, заявив, що питання по Криму треба обговорювати. Претендентів багато. А сам Володимир Володимирович не хоче нікуди йти. Вважає це небезпечним. Для того щоб Путін подав у відставку, Росію мають загнати в ще складніший і ще більш глухий кут. Події розвиваються дуже стрімко, однак, ДО КІНЦЯ РОКУ ПЕРСОНАЛЬНОГО КРАХУ ПУТІНА НЕ БУДЕ.
Георгій ЧИЖОВ, 42 роки, російський політолог
У Кремлі не буде спадкоємця. Ступінь криміналізації Путіна в світі дуже високий. А БАНДИТ ЧИ КРИВАВИЙ ДИКТАТОР НЕ МОЖЕ ПЕРЕДАВАТИ ВЛАДУ. БО ТОЙ, ХТО ЇЇ ПРИЙМЕ, ВІЗЬМЕ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДІЇ СВОГО ПОПЕРЕДНИКА. Кому потрібні проблеми Путіна? На ньому – анексія Криму, загиблі на Донбасі, санкції. Росія матиме спробу державного перевороту й замаху на президента. Скоріше за все, вона буде невдалою. Але з другої спроби генерали переможуть, і почнеться новий політичний цикл. Так було 1917 року і 1953-го – після смерті Сталіна. Те саме намагалися вчинити 1991-го, коли створювали ГКЧП – Державний комітет із надзвичайного стану. Вдалий переворот зніме проблему спадковості влади в Росії. Той же Сергій Іванов може цим зайнятися. Путін прекрасно розуміє, що відбувається, але не може нічого зробити.
Віктор НЕБОЖЕНКО, 62 роки, політолог
Непублічно зміна влади в Росії триває вже десь два місяці. Йдуть перемовини, підкилимні домовленості. Відмова від проекту "Новоросія" є одним з елементів цієї боротьби. Поштовхом стали занадто великі збитки від санкцій. Плюс – більшість російської еліти пов'язують своє життя із Заходом. У них там навчаються діти, є рахунки та нерухомість. Паралельно тиснуть американські спецслужби, що мають компромат на всю кремлівську верхівку. Неформально їм вже показали його.
Можливо, між силовим апаратом і Путіним уже є домовленості. Мовляв, він іде з гарантіями, що його не чіпатимуть. Так він вчинив із Єльциним. Але зараз ситуація набагато складніша. Тоді не було стільки крові й запитань. Треба знайти винного, чому таке відбувається в країні, та хто за це відповідатиме. Російська еліта має такого знайти для Заходу. Щоб почати стосунки з чистого аркуша, потрібно когось покарати.
Путін розуміє: в нього ВИБІР – ОПИНИТИСЯ ЗА ҐРАТАМИ АБО В ТРУНІ. Інтрига в тому, хто буде наступним президентом Росії. Певно, йдеться про кандидатів із силового блоку. Хтось же має втримати країну.
Тарас ЗАГОРОДНІЙ, 36 років, політичний експерт
Путін має нездорові амбіції. Його параноя сильнішає, без влади у нього не буде відчуття, що він – всесильний і в безпеці. Тож перебирання якихось прізвищ його спадкоємців – це такі собі середньовічні ігри: придворні мають боятися, чи не потрапили часом у немилість.
Джек Теодор ДОССЕТ, 56 років, журналіст, США
11 
1
Коментарі