"Президентом має бути геній - такий як Микола Амосов"

Чому гуманітарії частіше за технарів впадають у депресію, вкорочують собі віку - пояснює професор Василь Копань

Василь КОПАНЬ, 74 роки. Доктор фізико-математичних наук, професор. Народився 1937-го в селі Трушівці Чигиринського району на Черкащині. Вчився у школах сусідніх сіл Худоліївка та Медведівка. 1954 року вступив на фізичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. 1988-го захистив докторську дисертацію на тему "Багатошарові композиційні матеріали".

У рідному університеті та Києво-Могилянській академії викладає "Охорону праці в гуманітарній сфері". Написав книжку з тією ж назвою. Пояснив її потрібність: науковці в царині охорони праці досліджують безпеку вантажників, електриків, каскадерів, лікарів, шахтарів, ядерників. Про гуманітаріїв їм думати ніколи. А поети накладають на себе руки. Артисти гинуть від наркотиків. Композиторів обкрадають. Політологів та істориків змушують забезпечувати ідейну базу панування кланів. Правників перетворюють на порушників законів.

Автор понад 200 наукових статей та 50 винаходів у галузі композиційних матеріалів.

Одружений. Має двох синів. Захоплюється бджільництвом.

Вважаєте інтелектуальну діяльність небезпечною?

- Щороку в Україні вбивають до п'яти журналістів. Бо написали щось таке, що комусь не до вподоби. У часи соціалізму вислали Солженіцина за ідею "неучастия во лжи". Він просто казав: щось не можеш зробити, то хоч не бреши. З листопада 2001-го по лютий 2002-го масово помирали вчені. Американця Беніто Кує, який вивчав інфекційні хвороби, вбила машина. Тіло мікробіолога Дона Вілі виловили в Міссісіпі. Фахівець із бактерійних ракет Володимир Пасічник, який 1989-го емігрував до Великої Британії, помер від "інсульту". Американського мікробіолога Роберта Шварца зарізали вдома. Усі вони володіли важливою інформацією. За загадкових обставин загинула частина американських космонавтів, які брали участь у польотах на Місяць.

Коли навчався в університеті, у кожній студентській групі на 20 чоловік припадали два сексоти. Змушували їх збирати інформацію під загрозою виключення з університету.

Політиків теж зараховуєте до гуманітаріїв?

- Спочатку треба з'ясувати, де робоче місце політика. Міністрами мають бути фахівці. Міністерство спорту й молоді має очолювати хороший спортсмен, приміром, хтось із братів Кличків. Міністром вугільної промисловості має бути колишній шахтар, який отримав вищу освіту, керував шахтою. Усі міністри мають бути фахівцями високого рангу. У міністерствах політикам нема чого робити.

У кожній студентській групі на 20 чоловік припадали два сексоти. Змушували їх збирати інформацію під загрозою виключення з університету

У Верховній Раді хто має сидіти? Юристи. Бо лише вони можуть писати справжні закони. А президентом має бути геній - такий як Микола Амосов, а не хтось із вулиці з малою освітою. Володимир Висоцький співав: "Настоящих буйных мало - вот и нету вожаков". Політикам ніде немає місця, їм важко знайти роботу.

Після президентства Джорджа Буша-молодшого у Сполучених Штатах святкують два Дні дурня на рік - 1 квітня і 6 липня, день народження колишнього глави держави. На щастя, за такого президента Америка не впала. І Україна не впаде, якщо більшість посад обійматимуть професіонали. Тоді президент може бути і для хохми.

Чому гуманітарії частіше за технарів впадають у депресію, вкорочують собі віку?

- Вони хочуть змінити світ, але щокроку зіштовхуються з перешкодами. Гуманітарії не бачать результатів своєї праці - зрушень у суспільстві. Хіба що в похилому віці, вже як мине багато часу. Яворівський із письменника перетворився на політика. Письменником був при ділі, мав результат праці, зараз - не має. Десь може нахапати ледачих грошей, але це не підвищує його в своїх очах. А це для гуманітарія - найважливіше.

Людство фактично керується чотирма тваринними інстинктами. Перші два - самозбереження і розмноження. У тварин і людей вони однакові. Третій - накопичення. Бджоли накопичують запас меду. Із вулика чи дупла вже тече, а вони все одно збирають. Ведмеді та щуки накопичують на зиму жир. А люди накопичують багатство. Купують у Франції віллу, і для вечірки в басейн напускають шампанського. Інстинкт накопичення обумовлений доцільністю. А в людей він переріс у бозна що. Останній інстинкт - лідерства. У тваринному світі він має межу. Якщо в табуні обирають сильного жеребця, то він до певного віку щороку відстоює своє право. У політиків інстинкт лідерства безмежний, задовольнити його неможливо. Навіть коли його оберуть на виборах, політик не почувається лідером.

Ви кажете, в гуманітаріїв вразливіша душа, тому вони вразливіші до психічних травм. Що це за травми і звідки вони беруться?

- Коли Віктор Гюго писав романи, входив у такий кураж, що вночі літературні герої йому ввижалися. А коли помирав, дорогу перед будинком застелили соломою, щоб коні не сильно цокали копитами. Він весь час говорив устами своїх персонажів.

Яворівський як письменник мав результат праці, зараз - не має. Десь може нахапати ледачих грошей, але це не підвищує його в своїх очах. А це для гуманітарія - найважливіше

Кожен гуманітарій на деякий час стає людиною, про яку він пише. Якщо йому подобається ця людина, має увійти в її життя. Якщо ж ненавидить її - мусить уявити себе негідником. Тільки так напишеться хороша книжка. Переходити з одного образу в інший - робота артиста. Вони - дуже вразливі люди. Свої нерви й душу підлаштовують до того, чим займаються. Так само рибалка вганяє свою душу в сіті, у море, і стає неначе рибою.

Ісус Христос - типовий гуманітарій. Він знав, що його стратять, заздалегідь готувався стати месією. Переживав за людей і за все, що бачив.

Чому алкоголь такий популярний серед поетів?

- Протягом трьох-п'яти років людина отримує великий кайф від роботи. Росте професіоналізм, підвищується продуктивність. В організмі виробляються гормони щастя. Потім інтерес до роботи спадає. У балерин і футболістів професійне вигоряння настає в 35-40-річному віці. Більшість поетів списується до 45. Кидаються на наркотики, алкоголь, бо ті дозволяють ще якийсь час підтримувати інтелектуальний запас.

У працівників спокійніших професій під кінець іще наступає лебедина пісня. Її мав на увазі Оскар Вайльд, коли казав: "Робота - останній притулок для тих, хто нічого іншого не вміє".

Від чого найбільше страждають українські гуманітарії?

- Від того, що вчилися добре й на хороших романах, що стали рафінованими та більш-менш справедливими. А коли закінчують університет - стикаються зі справжнім життям. А воно ж не таке.

У фізиків усе зрозуміло. Моя праця залежить від того, чи є в мене прилад, удача і чи зацікавлений я в цій роботі. Просто рай земний для тих, хто любить свою професію. Уранці хочеться йти на роботу, а ввечері - додому.

Спілкувався з багатьма студентами філософського факультету. Вони розчаровані. Колись філософія була любомудрієм, бо обсяг знань був невеликий. Філософ міг вивчити також і медицину, історію, мореплавання. Він був справді мудрецем. Його поважали, хоч мудрих людей і не дуже люблять, особливо начальники.

Зараз обсяг знань надзвичайно великий. Якщо людина закінчила фізичний факультет, може стати філософом по цій лінії - у фізиці чи астрономії. Якщо навчатися медицини, можна стати філософом у цій сфері. Якщо ж людина просто закінчила філософський факультет, вивчила всіх гегелів, про яку мудрість вона може говорити? Ніцше був справді мудрий чоловік, але кому він потрібен, крім філософів? Де філософам шукати роботу? Треба перекваліфіковуватися. А це їх убиває. Я не хотів би, щоб мої онуки пішли по лінії філософії. Чи історії - бо її весь час перекроюють. Від нестабільності знань і неможливості знайти роботу гуманітарії страждають найбільше.

Чи варто збільшувати пенсійний вік українців?

- Чоловіки в Україні в середньому живуть 62 роки. Це пояснюється тим, що одні помирають дуже рано, інші доживають до 80. Виходить, у середньому отримують пенсію лише два роки. Якщо збільшити пенсійний вік до 65 років, жоден "середній" чоловік до пенсії не доживе. Пенсіонерів буде так мало, як зараз - ветеранів війни. Можна підвищити пенсійний вік, якщо спочатку покращити рівень медицини та умови життя.

В один вулик клали два мобільні телефони, а в другий не клали нічого. Спостерігали за бджолами протягом місяця. Продуктивність праці у вулику без мобільників виявилася вдвічі вищою

У жінок краща ситуація. Ідуть на пенсію в 55 років, а живуть у середньому до 70. Тому їхній пенсійний вік уже зараз можна збільшувати до 60. Хоча треба ще враховувати дітонародження, господарювання по дому. Все-таки оптимальний пенсійний вік для жінок - 57 років.

Хіба сучасна емансипована жінка не готова працювати довше?

- Через емансипацію 33 відсотки німкень репродуктивного віку не мають дітей. А серед жінок із вищою освітою - 34 відсотки. Тому німецька нація перероджуватиметься за рахунок приїжджих. Або ж змушена буде змінити ідеологію.

З емансипацією далеко не поїдеш. Жінка все ж таки має народити хоча б одну дитину до 33 років. Другу можна й після 40.

Як комп'ютер впливає на працездатність?

- Проводили такий експеримент. В один вулик клали два мобільні телефони, а в другий не клали нічого. Сім'ї бджіл підібрали однакові. Спостерігали за бджолами протягом місяця. Продуктивність праці у вулику без мобільників виявилася вдвічі вищою. Увімкнені мобільники весь час передають радіосигнали, що повідомляють, де вони є. Впливають на психіку так само, як радіохвилі, випромінювані комп'ютером.

По телефону треба намагатися розмовляти 6-10 хвилин, а користуватися комп'ютером не більше 6 годин на добу.

Як тренувати мозок?

- Український нейрофізіолог Олег Кришталь довів, що за два тижні можна посилити пам'ять, якщо їсти морожені або свіжі чорниці. Радянським космонавтам давали ці ягоди в тюбиках, як зубну пасту. Ліки ж для поліпшення пам'яті і здатності до навчання - це переважно плацебо.

У випускників університетів на 17 відсотків краще за їхніх ровесників розвинена ділянка мозку, що відповідає за порівняння, асоціації.

×