середа, 03 липня 2019 12:51

"Помірні заняття спортом продовжують життя приблизно на три роки"

Дитина успадкує від батьків 50 відсотків генів. Решту визначатимуть зовнішні фактори

Що запускає в організмі процес старіння?

– Щодо цього питання є дві групи теорій. У першій ідеться про накопичення системних помилок. Через порушення в роботі генів і білків клітина не може нормально працювати. Від цього починає страждати весь організм – і гине.

Друга група стверджує, що старіння – це запрограмований процес. Наприклад, що з віком теломери (кінцеві ділянки хромосом, розташовані в ядрі клітини, що коротшають при кожному новому розподілі. – Країна) скорочуються, їх довжина стає недостатньою для нового поділу – й людина вмирає.

1985 року американський науковець Елізабет Блекберн відкрила теломеразу – фермент, здатний подовжувати теломерні ділянки, за що 2009-го отримала Нобелівську премію. Теломераза неактивна в переважній більшості клітин організму. Але вона активується в ракових клітинах і працює у стовбурових. Тому їх вважають безсмертними.

Від чого залежить довжина теломерів?

– Є елемент спадковості. Хоча не означає, якщо мати прожила 90 років, стільки ж проживе дитина. Існують зовнішні фактори: стрес, харчування, екологічні умови, фізична активність.

Наскільки гени батьків визначають здоров'я дитини?

– Із точки зору генетики, відсутність хвороб у батьків не свідчить, що їх не матиме дитина.

Генетичний апарат людини складається з двох компонентів – хромосоми від батька і хромосоми від матері. Гени існують у вигляді алелей. Уявімо, що літеру "А" велику й "а" маленьку отримуємо від мами і такі ж від тата. Всього чотири алелі. Батьки здорові. А в дитини з'являється комбінація з двох маленьких літер "а" – виникає хвороба. Відстежувати це на етапі планування дитини не можна. Хромосоми визначаються в останній момент, коли сперматозоїд і яйцеклітина зливаються.

Дитина успадкує від батьків щонайменше 50 відсотків генів. Решту визначатимуть зовнішні фактори.

  Олександр СКОРОХОД, 34 роки, генетик. Народився 4 вересня 1984-го в місті При­озерськ Джезказганської області у Казахстані. Батько — військовий. Мати — журналіст. Після розпаду Радянського Союзу сім’я переїхала до Сміли на Черкащині. Закінчив Смілянський природничо-математичний ліцей. Вступив до Києво-­Могилянської академії, на кафедру біології. 2007 року — до аспірантури Інституту молекулярної біології та генетики. Захистив кандидатську дисертацію ”Характеристика взаємодії кіназ рибосомного білка S6 з адаптерним білком TDRD7”. Із 2010-го працює науковим співробітником відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології та генетики. 2014-го очолив Раду молодих учених при Національній академії наук України. За рік став президентом громадської організації Unia Scientifica. Популяризує науку. Читає науково-популярні лекції. Співзасновник Лекторію Sporty. Дружина Юлія — фізик-теоретик. Виховують доньку 3-річну Валентину. Бігає, плаває, займається тріатлоном, бойовими мистецтвами. Вивчає східну філософію. На фото: Генетик Олександр Скороход стоїть у лабораторії при Інституті молекулярної біології та генетики
Олександр СКОРОХОД, 34 роки, генетик. Народився 4 вересня 1984-го в місті При­озерськ Джезказганської області у Казахстані. Батько — військовий. Мати — журналіст. Після розпаду Радянського Союзу сім’я переїхала до Сміли на Черкащині. Закінчив Смілянський природничо-математичний ліцей. Вступив до Києво-­Могилянської академії, на кафедру біології. 2007 року — до аспірантури Інституту молекулярної біології та генетики. Захистив кандидатську дисертацію ”Характеристика взаємодії кіназ рибосомного білка S6 з адаптерним білком TDRD7”. Із 2010-го працює науковим співробітником відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології та генетики. 2014-го очолив Раду молодих учених при Національній академії наук України. За рік став президентом громадської організації Unia Scientifica. Популяризує науку. Читає науково-популярні лекції. Співзасновник Лекторію Sporty. Дружина Юлія — фізик-теоретик. Виховують доньку 3-річну Валентину. Бігає, плаває, займається тріатлоном, бойовими мистецтвами. Вивчає східну філософію. На фото: Генетик Олександр Скороход стоїть у лабораторії при Інституті молекулярної біології та генетики

Схильність людей до спорту пов'язана з генами?

– Гени впливатимуть на параметри роботи серцево-судинної системи і типи м'язів. Є бігуни-спринтери і марафонці. Кенійці й ефіопи можуть вигравати на довгій дистанції, зате на стометрівці програють. Вони зазвичай високого зросту. Завдяки цьому в їхній крові багато еритроцитів, що краще насичують організм киснем.

Зірка баскетболу Майкл Джордан покладав неабиякі надії на сина. А виявилося, що баскетбол – не його гра.

– У сім'ях науковців не завжди наро­джуються схильні до науки діти. Частіше навпаки. Тут є зв'язок із психологією. Потомство має самовиражатися. Те, в чому розвинулися батьки, може відштовхувати дитину. Велику роль у цьому грають нейромедіатори – так звані молекули щастя, що виділяються в головному мозку. Один із них відповідає за систему підкріплення – дофамін. Він – наш мотиватор. Працює, коли є цікава ціль.

Що уповільнює старіння?

– Спосіб життя і харчування. Збалансована дієта з цільної їжі позитивно впливатиме на довжину теломерів. А фастфуди, червоне м'ясо, солодкі напої та білий хліб – негативно. Подовжують теломери й фізичні навантаження. Помірні заняття спортом три-п'ять разів на тиждень продовжують життя приблизно на три роки.

Третій шлях – це зменшення рівня стресу. Високий рівень стресу теломери зменшує. Але невелика дія стресу корисна.

Наскільки важливий здоровий сон для довголіття? Скільки потрібно спати?

– У середньому 6,5–7 годин. Недосипання можуть спровокувати серцево-судинні захворювання, метаболічні порушення, ожиріння. Фахівці проводили тривале дослідження з 1982-го по 2003 рік. Вивчали майже 21 тисячу близнюків у Фінляндії. Воно показало, що смертність серед тих, хто регулярно спав менш як 7 годин або ж понад 8 годин на день, була на 21–26 відсотків вищою.

Голодування – це стрес для організму. Як воно може продовжити життя?

– "Правильне" голодування – це відмова від їжі або вживання мінімальної кількості калорій від 12 годин до кількох тижнів. Яка буде ця кількість – залежить від способу життя людини. Загалом слід зменшити калорії на 5–10 відсотків. Як приклад – низькокалорійна дієта. Вона зменшує калорії, але залишає вітаміни та мікроелементи на потрібному рівні.

1935-го американський дослідник Клайв Мак Кей спостерігав за тривалістю життя у щурів на низькокалорійній дієті. Тварини, раціон яких знизили на 50 відсотків, прожили майже удвічі довше.

Людський організм росте до 25 років, потім починається старіння. Чому саме в цьому віці?

– Старіння пов'язане з місцем людини в біосфері. Цей вік оптимальний – є ще час, коли можемо дати потомство і вивести його на якийсь рівень. Після цього, з точки зору еволюції, стаємо непотрібними для подальшого існування системи.

Чи можна це обійти – невідомо. Бодібілдери вживають гормони, щоб штучно подовжити період молодості – активність організму, яка дасть змогу наростити масу. Це втручання в закладений природою вік. Так розбалансовується система. Для здоров'я і тривалості життя це має фатальні наслідки.

Варто працювати з періодом, коли активна частина життя минула і людина вийшла на фазу стабілізації. Саме її слід активно втримувати – зменшуючи негативні чинники, що ведуть до старіння.

Є люди, які мають вигляд молодшого чи старшого за свій вік, не вживаючи хімічних речовин. Що на це впливає?

– Насамперед – гени. Потім – спосіб життя.

Існує поняття метаболічного віку та фізичного. Коли я проходив тестування, мій метаболічний вік виявився майже удвічі менший, ніж фізичний. Співвідношення жиру і м'язової тканини характерне для молодшого.

Як змінюються гени з поколіннями? У часи Київської Русі богатирі були зростом 170 см. Зараз нормальний зріст чоловіка 180.

– Зміни відбуваються з точки зору антропології. Але і спосіб життя, і вплив середовища так чи інакше відображатиметься на генах. Зараз ми багато сидимо за монітором – у майбутньому це визначатиме, наскільки велике серце нам потрібне, ніж якби ми полювали.

Рак є одним із найсерйозніших викликів людства. Над чим працюють фахівці з молекулярної біології?

– Онкологічні захворювання – на другому місці після серцево-судинних. У науці це певний челендж – знайти пігулки, що допомогли би боротися з недугою. Дослідження свідчать, що онкозахворювання індивідуальні. Залежать від способу життя людини, типу раку. Високі шанси занедужати мають ті, у кого в роду була хвороба.

Серед жінок поширений рак молочної залози. Уже відомі гени, характерні для нього. Найперше треба перевірити їхню наявність. Вони покажуть, із якою імовірністю можливий розвиток раку.

Які вагомі відкриття в молекулярній біології за останні 5–10 років можете назвати?

– 2016-го відкрили автофагію – механізм, що дає клітинам можливість очиститися від шкідливих залишків. Це пов'язано із практиками голодування. Коли ми якийсь час утримуємося від їжі, клітина змушена переглянути свій енергетичний баланс. Вона починає використовувати непотрібні молекули. Так позбувається клітинного сміття.

Щоб запустити очисні процеси в організмі, достатньо 16 годин утримуватися від їжі. Обмеження у кількості калорій – один із шляхів, як жити довше.

Автофагію можна використовувати для боротьби з онкозахворюваннями. Існує генетично-контрольований каскад реакцій, що дає клітині змогу перетравлювати свої частини чи, навіть, себе. Якщо активізувати ці реакції в ракових клітинах, то можна стимулювати їхнє самознищення.

Із якими проблемами стикаєтеся в українській науці?

– Складність роботи для наших учених – у хронічному недофінансуванні.

Фундаментальні наукові дослідження завжди потребують великих інвестицій. Але це не даремно викинуті кошти. Розширення цих знань дає потім можливість створювати прикладні речі, зокрема ефективніше боротися з онко- й іншими хворобами.

Розвиватися науковцеві, особливо прикладному, важко. Це переростає у другу проблему – відтік кадрів.

Третя – відсутність зв'язку з бізнесом. Зараз вкладають в усе, що пов'язано з ліками, але є багато інших сфер. У Радянському Союзі було поняття державного замовлення. Хоч це обмежувало сферу дослідження, та розробку можна було втілити. З початком війни на Донбасі з'явилися замовлення на розробки прикладного характеру. Утім глобально цього недостатньо.

У Сполучених Штатах при багатьох вузах існують лабораторії, що виконують комерційні завдання, а на отримані гроші проводять фундаментальні дослідження. Чи є таке в Україні?

– У нас в інституті є лабораторія, де працюють хіміки та біологи. Вони проводять первинний скринінг препаратів. Його замовляють великі фармацевтичні компанії. За виконання таких завдань отримують до зарплати 300–400 доларів.

Однак не для всіх наук це можливо. Скажімо, з математикою складніше.

Зараз ви читаєте новину «"Помірні заняття спортом продовжують життя приблизно на три роки"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі