вівторок, 29 жовтня 2019 10:34

"Навіть за Януковича не було такого гострого відчуття, що країна падає у прірву"

Боротьба з корупцією – це не посадки, а зміна законодавства, що зменшує поле для зловживань. Успішні в цьому держави не мають спеціалізованих антикорупційних органів. Усе розслідує поліція, – каже публіцист Карл Волох

Затримання колишнього нардепа Сергія Пашинського і першого заступника секретаря Ради нацбезпеки й оборони Олега Гладковського – це піар чи задоволення запиту на справедливість?

– Присутні обидві мотивації. Піар влади – це намагання задовольнити суспільний запит на справедливість. З правом у цих ситуацій мало спільного. Що можна назвати більшою самообороною, ніж після удару пляшкою по голові вистрілити нападнику в ногу, як у справі Пашинського? Й одразу викликати "швидку". Це самооборона. Хтось може сказати, що він її перевищив. Але для цієї статті немає запобіжного заходу утримання під вартою. Пашинському інкримінують щось ненормальне, щоб закрити в тюрмі. Він – неоднозначна людина з нелегким характером. Але зробив багато для Революції гідності та оборони країни. Без його енергії багато проектів із переозброєння армії не відбулися б. Має чимало гріхів. Найбільш демонізований із керівників Майдану. В очах суспільства Пашинський – зло. Із ним найпростіше розправитися, народ не вийде за нього на вулиці.

Гладковського обрали ціллю з цієї ж причини. Після історії з Укроборонпромом ніхто не наважився б за нього вступитися.

Не вважаєте справу проти Гладковського справедливою?

– Якби це було так, ми почули б звинувачення в корупції у сфері постачання та забезпечення армії. Проте йому інкримінують, що не вніс у декларацію доходи дружини від оренди елітної нерухомості в центрі столиці. (Також підозрюють у зловживанні владою. Нібито за його сприяння до державного оборонного замовлення включили вантажні автомобілі МАЗ 6317 за завищеними цінами. Їх виготовляє "Автоскладальний завод №2", що входить до складу "Богдан Моторс", яким керує Гладковський. Держава зазнала збитків на понад 10,62 млн грн. – Країна). Уся ця історія не має підтвердження. Йдеться про те, що син колись просив Олега Володимировича замовити за нього слівце. Це неприємна ситуація. Вона має бути причиною для відставки. Проте не впевнений, що тут є кримінал. Не бачив його й у передачі Бігуса (4 березня у програмі "Наші гроші з Денисом Бігусом" повідомили, що колишній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, імовірно, отримав відкат за постачання деталей для літаків Ан-26. У 2016–2017 роках Укроборонпром закупив російські запчастини за завищеною ціною, за даними журналістів. Україні вони обійшлися у 14,38 млн грн, хоча Москва продала за 2,3 млн грн. – Країна).

Я кілька місяців тому говорив із тодішнім керівником Укроборонпрому Павлом Букіним. Він звів мене з людьми, які керують заводами, щоб дізнатися про долю техніки, на яку хлопці возили контрабандні деталі з РФ. Мені розповіли, що на Харківському заводі Малишева стоять 10 танків Т-80, бо не мають необхідної запчастини, яку виробляють тільки в Росії. Ті ж проблеми з БТРами. Патова ситуація.

Питання "чому не маємо своїх деталей?" – некоректне. У нас бракує грошей, щоб налагодити виробництво всього на світі. Ніхто не хоче випускати запчастини для застарілої радянської техніки. Не було виходу – тягнули із закордону контрабандою.

Звісно, немає нічого світлого у тому, що це робить син заступника керівника РНБО. Але не завозити запчастини взагалі – гірше, ніж отримувати їх контрабандою з РФ.

  Карл ВОЛОХ, 60 років, бізнесмен, публіцист. Народився в 8 грудня 1958 року в Чернівцях. Жив у Івано-Франківську, Львові. Закінчив відділення журналістики Українського поліграфічного інституту. Працював у газеті ”Молодь України”. 1990-го емігрував до Ізраїлю. Вивчив іврит. Мав страховий бізнес. Підробляв перекладачем з івриту та англійської для російськомовних видань. У молдовському Кишиневі відкрив кондитерську фабрику, ресторани, рекламну агенцію. ”1998 року стало менше грошей і більше стрільби. Почався серйозний бандитський переділ. Втратив шістьох друзів”. Через рік переїхав до Києва. Відкрив клініку ”РоміТаль” – на честь доньок Ромі й Таль. Старша – офіцер ізраїльської армії, молодша закінчує школу. Любить куховарити. Улюб­лена страва – плов
Карл ВОЛОХ, 60 років, бізнесмен, публіцист. Народився в 8 грудня 1958 року в Чернівцях. Жив у Івано-Франківську, Львові. Закінчив відділення журналістики Українського поліграфічного інституту. Працював у газеті ”Молодь України”. 1990-го емігрував до Ізраїлю. Вивчив іврит. Мав страховий бізнес. Підробляв перекладачем з івриту та англійської для російськомовних видань. У молдовському Кишиневі відкрив кондитерську фабрику, ресторани, рекламну агенцію. ”1998 року стало менше грошей і більше стрільби. Почався серйозний бандитський переділ. Втратив шістьох друзів”. Через рік переїхав до Києва. Відкрив клініку ”РоміТаль” – на честь доньок Ромі й Таль. Старша – офіцер ізраїльської армії, молодша закінчує школу. Любить куховарити. Улюб­лена страва – плов

Чим закінчаться справи проти Гладковського і Пашинського?

– Перший уже вийшов під заставу. Він – бізнесмен, має статки. Пашинському не дали такої можливості, але ця справа розсиплеться у суді. Запропонують частково визнати провину і випустять.

Хто може бути арештований наступним?

– Кажуть, є список. Але я не знаю його змісту. Влада цілиться на Петра Порошенка. Його затримання було б показовою перемогою. Велика частина суспільства аплодувала б. Проте навряд із цього щось вийде. Навіть із суто практичної точки зору: знайти підпис президента під кримінальними оборудками вкрай складно.

Боротьба з корупцією належить до трійки головних очікувань від президента Володимира Зеленського, за опитуваннями.

– Разом з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій вивчали рівень корупції в Україні з 2013-го по 2017 рік. За цей час збитки від неї зменшилися на вісім мільярдів доларів на рік. Це 25 відсотків бюджету країни.

Але Міжнародний валютний фонд у своїх заявах постійно згадує про корупцію.

– Він не проводив жодного дослідження з цієї теми. У Фонді роблять висновки на основі інформації, яку їм вкладають у голови. Боротьба з корупцією – це не посадки, а зміна законодавства, що зменшує поле для зловживань. За попередні п'ять років Україна зробила в цій сфері найбільше у світі.

Прибрали великі схеми. Наприклад, у Нафтогазі були три оборудки з фірмами-прокладками, передачею ліцензії на видобуток та договорами про спільну діяльність. Через ці схеми ми втрачали десь 3,5 мільярда доларів.

Друга глобальна перемога – система державних закупівель ProZorro. Третя – держ­обнал, який був за Януковича. У травні 2017-го через це затримали податківців (23 колишніх керівників регіональних підрозділів Державної фіскальної служби арештували, із 15 областей вертольотами доставили у Київ. За версією слідства, через мережу фіктивних підприємств бізнес переводив безготівкові кошти у готівку чи цінні папери, щоб мінімізувати податки. 13 березня цьогоріч провадження передали до суду. – Країна). Справа розслідувана, нараховує тисячу томів. Суд триватиме ще кілька років. Бюджет від цієї схеми втрачав 3,5 мільярда доларів на рік, показала експертиза.

Окрім великих оборудок, закрили купу менших. Ліквідували наскрізь корумповані Державтоінспекцію та МРЕВ (міжрайонні реєстраційно-екзаменаційні відділи при ДАІ. – Країна).

Сьогодні українець менше стикається з вимогою хабарів. Проте кричатиме про страшну корупцію, якщо запитати. Олігархічні та промосковські ЗМІ формували образ майданівської влади як злочинців.

Влада продовжить зменшувати поле для корупції в Україні?

– Ви не можете тут грати, тут – не грати, а тут – рибу загортати. Ігор Коломойський отримує найбільші тендери. Для нього зменшують ціни на електрику. Це нагадує часи Януковича. Тоді було кілька магнатів, які доїли країну – сім'я президента-втікача, Ахметов, Юра Єнакієвський. Зараз це робить Коломойський. Тому складно говорити про боротьбу з корупцією.

Як оцінюєте роботу антикорупційних органів?

– Донедавна моєю єдиною претензією до Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури була низька ефективність. Вважав, ці органи некорумповані, проте не дуже дієві. Зараз вони починають виконувати політичні замовлення. Мають менше самостійності. Після деяких законодавчих постанов керівник САП став фактично залежним від генпрокурора.

Є ще Державне бюро розслідувань, Нацагентство із запобігання корупції, Антикорупційний суд.

– Усі країни, де боротьба з корупцією ефективна, не мають спеціалізованих органів. Поліція розслідує все. Можливо, у наших умовах треба було їх створювати. Але поки що вони себе не виправдали.

Це не стосується ДБР – його створення було неминуче. Мали забрати у Генпрокуратури функцію слідства. Та зараз усі говорять про відвертий вплив Андрія Портнова (заступник глави Адміністрації президента Януковича. – Країна) на цей орган. Закрита інформація швидше з'являється на його сторінці у Facebook, ніж на офіційному сайті Держбюро.

В українську політику Портнова повернув Коломойський. Він для Ігоря Валерійовича вирішує бізнесові справи. Заодно працює і на свої інтереси. Ображений на Майдан, його керівників та п'ять років, що був поза політикою. Намагається поквитатися. Історія з Пашинським – підтвердження.

Президент Зеленський підписав закон про реформу прокуратури. Зменшать кількість працівників із 15 тисяч до 10. Усі прокурори мусять звільнитися або пройти атестацію, щоб залишитися на посаді. Як оцінюєте цю реформу? Чи справді забагато повноважень віддано генпрокурору?

– Повноваження Руслана Рябошапки справді великі. Раніше йшли шляхом максимального делегування. Попередній очільник ГПУ Юрій Луценко сам не звільняв людей – мав для цього Раду прокурорів. Зараз у Генпрокуратурі відбулася централізація, як і в усьому. Незрозуміло, чому наші закордонні партнери мовчать. Вони штовхали нас у бік цивілізації. Зараз рухаємось зворотним шляхом.

Для всіх пострадянських країн зайва централізація є небезпечною. Хоча Рябошапка поки що не зловживає.

Що вдалося уряду за 50 днів?

– Є непоганий склад Кабміну. Але більшість його членів не мають жодної політичної ваги, вони залежні. Їм ніхто не дозволить робити те, що вважають за потрібне. З другого боку, орієнтуються на соціологію. Не зможуть приймати непопулярні рішення. А серйозні реформи завжди спочатку не підтримує населення. Дехто сміється, мовляв, реформа Нафтогазу полягала в тому, щоб підняли тарифи для людей. Але перейти на ринкові ціни було важливо. 2015-го дотації Нафтогазу становили понад 100 мільярдів гривень. А торік компанія дала в бюджет 130 мільярдів гривень.

Як охарактеризувати кадрову політику Володимира Зеленського?

– Обирає знайомого, родича, сусіда та їхнього друга.

Як оцінюєте п'ять місяців роботи президента?

– У сферах його компетенції програємо. Особливо в міжнародній політиці – суцільне дилетантство. Приходить на переговори з ілюзією, що можна домовлятися з росіянами. Підписує "формулу Штайнмаєра", вірячи, що це змусить Путіна припинити війну. Але Кремль не хоче ніяких домовленостей.

Мінські домовленості підписала попередня влада.

– Маю масу претензій до Петра Порошенка, але на зовнішній арені він проявив себе достойно. "Формула Штайнмаєра" – це складова Мінських угод. Досягти їхнього підписання було важливо, щоб зупинити агресора. Російські війська на той момент завдали нам великої шкоди. І ми підписали "Мінськ" на невигідних умовах. Але змогли не втілювати його. А завдяки дипломатії вдалося ще й змусити росіян платити за невиконання.

Зараз прийшла команда, яка не розуміє цього. Якщо зроблять один крок назустріч Москві й нічого не доб'ються, будуть змушені зробити ще два, сподіваючись досягти результатів.

Європа підтримує "формулу", бо хоче зняти санкції і мати Росію за партнера. Трампу вона потрібна в Сирії, Ірані та Китаї. Раніше українським лідерам вдавалося тримати Захід на своєму боці. Зараз втрачаємо позиції. Європа не переживатиме за український суверенітет, якщо ми цього не робимо.

На акції проти політичної частини Мінських домовленостей – особливого статусу Донбасу, амністії – виходили десятки тисяч людей. Влада дослухається до протестів?

– Повністю не відмовиться від цієї ідеї. Чекатимуть слушного моменту. Але команда Зеленського злякалася. Не хоче йти на відверту конфронтацію з суспільством, особливо – з ветеранами.

Наскільки впливове сьогодні громадянське суспільство?

– 50 тисяч людей на Майдані зможуть тримати владу в розумних межах.

Депутат Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель вважає небезпечним для демократії в Україні керівника Офісу президента України Андрія Богдана. Яка його роль у країні, в команді Зеленського?

– Можливо, він впливовіший за президента. Намагається керувати з-за лаштунків. Відображає інтереси Коломойського чи веде свою гру – не зрозуміло. Є припущення, що Зеленський буде змушений звільнити Богдана. Крім громадянського суспільства, працює тиск Заходу. Там Ігоря Валерійовича сприймають як тотальне зло, а Богдана – як щось наближене.

За попередньої влади основні державні питання вирішувала "стратегічна сімка" з найближчого оточення президента і прем'єра. Є подібна у Зеленського? Хто нині найвпливовіші люди країни?

– Богдан, Коломойський, Борис і Сергій Шефіри (були продюсерами "Студії Квартал 95". Зараз Сергій Шефір – перший помічник президента. – Країна). Кажуть, Іван Баканов – також (голова Служби безпеки України, колишній керівник ПАТ "Студія Квартал 95". – Країна).

Що найбільше турбує бізнес-середовище, насторожує вас?

– Ми не виконуємо бюджет. І не маємо жодних альтернатив, якщо з 1 січня 2020-го не буде транзиту газу. Йдеться про закладені в бюджет три мільярди доларів, які можуть не прийти. Наші закляті партнери росіяни виставляють неприйнятні умови для нового транзитного контракту. Є велика ймовірність, що договору не буде. А він був основною статтею доходу для Нафтогазу, який дає 16 відсотків надходжень у бюджет.

В якому напрямку рухається країна? Діяльність президента Володимира Зеленського та Верховної Ради поліпшить ситуацію в державі, вважають 62 проценти українців.

– Люди, які проголосували за Зеленського, місяць тому ще не були готові визнати свою помилку. Треба пережити Новий рік, подивитись на економіку. І тих, хто думає, що ми рухаємось у правильному напрямку, поменшає.

Я налаштований песимістично. Можемо не помітити, як почнемо згадувати 2014 рік як час добробуту й безпеки. Навіть за Януковича не було такого гострого відчуття, що країна падає у прірву. Тоді не було війни.

Зараз ви читаєте новину «"Навіть за Януковича не було такого гострого відчуття, що країна падає у прірву"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі