Літера Б в мене асоціюється з бідністю. Позаторік отримував 1800 гривень, міг купити півсвині. 2011-го почав отримувати на півтисячі більше, але можу купити тільки чверть свинки. Став бідніший при більшій зарплаті.
Вадим Левченко, 38 років, місто Ладижин Вінницької області
Ще не бачила, щоб у когось життя так змінилося за один рік, як у моєї подруги Люди. Розлучилася, вийшла вдруге заміж, одразу завагітніла. В червні отримала диплом економіста, батьки подарували їй приміщення під бізнес. Вона відкрила міні-кафе в центрі Львова. В листопаді продала кафе, купила квартиру. Перед Новим роком я вже хрестила її сина Луку.
Олена ЛУКАШИК, 26 років
Новорічної ночі з чоловіком завжди перераховуємо, що вдалося за 12 місяців достойного купити. П'ять років тому придбали стару двокімнатну квартиру. Згодом зробили ремонт. Потім купили домашній кінотеатр, нові меблі в спальню. Позаторік здійснилася мрія чоловіка - купив 7-річний Volkswagen. Усі тости в новорічну ніч за ту машину були. А торік нічого не купили й відпочивати нікуди не їздили. Гроші наче десь розвіялися.
Олена, 34 роки, Львів
10 років не святкую Новий рік удома. Підробляю Дідом Морозом. Цього разу заробив 15 тисяч гривень. Гроші витрачу на ремонт у хаті й прикраси для дружини. Торік купив їй сережки з брюликами.
Ігор, 42 роки, Вінниця
Моя мама грає в лото "Забава" уже років чотири. Виграла тисячу гривень. Батьки саме проводили газ, гроші пішли на котел.
Ірина, 29 років, місто Хорол Полтавської області
Брат гуляв Новий рік за містом у компанії з 12 ровесниками. Їм по 18 років. 2 січня приїхали з чоловіком його забирати додому й перелякалися. У хлопця лице червоне, під очима мішки, з рота - перегар. Розказує, що три дні безперестанку пили горілку.
Людмила ГОНЧАРУК, 25 років, місто Іллінці Вінницької області
Забужко - зла й заздрісна тітка. Таких чорноротих у нас у Ніжині - хоч греблю гати.
Ляпін
Враження, що Забужко впала в летаргічний сон чи тільки відійшла від амнезії. Інтерв'ю мені нагадало одну історію. 1967-го в газеті надрукували розгромного листа про Володимира Висоцького. Написала його одна дамочка. Її запитали, чому так агресивно настроєна проти співака? Відповіла: "Мій син день і ніч слухав його пісні. Я розізлилась, сіла й написала..." Ось так буває.
Валюха
Не можу погодитися з твердженням Оксани Забужко, що українці не вміють об'єднуватися. Пригадую листопадові дні 2004 року в Києві. Я, провінціал, піднімаюся ескалатором метро. На рукаві в мене - помаранчева стрічка. Назустріч їдуть люди різного віку, статі й суспільного становища. У всіх на руках - помаранчеві стрічки. Об'єднуватися ми таки вміємо. Не вміємо ставити собі щоразу іншу мету, задля якої треба єднатися.
Ігор, 46 років, Черкаська область
Маю знайому - вічну революціонерку Олю. Її революції почалися з протикучмівських акцій у Києві. Зараз вона живе у Львові, співпрацює із партією "Свобода". За фахом - перекладач з англійської. Вільно спілкується по скайпу з американцями з Уолл-стріт, росіянами, грузинами. Радяться, які краще лозунги придумати, яку поліграфію замовити, коли краще розпочинати акцію. З Олею консультуються представники політичних сил. Каже, що революції - це її покликання.
Світлана ОДИНЕЦЬ, 37 років, Львів
Кияни збираються у кафе "Купідон". А у львів'ян раніше була точка - кнайпа "За кулісами" - біля філармонії. Там збиралася богема - митці, артисти, революціонери. У кнайпі дихнути не було чим через сигаретний дим, але саме там призначалися найцікавіші зустрічі й виступали найкращі музиканти. Торік кнайпу перенесли в інше місце, стара тусовка розпалася. Ходить переважно молодь, але дим і далі стоїть стіною.
Олег, 29 років, фотограф, Львів
3 
1
Коментарі