Сам не раз уявляв, якою була б Україна без більшовиків. Власне, всю статтю Ігоря Луб'янова можна вмістити в кількох словах - без Росії нам жилося б краще. Старшому поколінню з дитинства втокмачували в голови, що ми без Росії - ніхто. Тепер пішов зворотній процес. Сподіваюся дожити до тих часів, коли можна буде переконатися - без Росії нам таки краще.
Олександр, 43 роки, Черкаси
Якби Україна здобула й утримала незалежність 1919 року, то не було б могутньої радянсько-московської імперії, оскільки її економіка здебільшого трималася на українському потенціалі й ресурсах. Не було б Другої світової війни, бо Україна й Польща, ймовірно, були б союзниками. А проти такої сили, плюс Британія, Франція, США, ніякі Гітлер і Сталін не наважилися б і чхнути.
Ігор, Київ
1919-го Україна за дуже багатьма параметрами переважала тодішню Росію. Може, потім і не будували б ми літаки чи космічні кораблі, але толку з того, що зараз їх робимо? Кінці з кінцями звести не можемо. Приклад тих же Румунії, Польщі, навіть Болгарії показує, що можна цілком пристойно жити й не будуючи ракети й літаки. Я особисто за те, щоб у нас була нормальна медицина, освіта, суди, справедливість і повага до особистості. До того, як попали під вплив Росії, ми загалом усе це мали.
Олег, Київ
Не згоден із Тетяною Алєксєєнко, що у втечі дітей винні лише батьки. У нашому класі була дівчина Надя із бідної родини. Жила разом із мамою. Ходила в обносках, замурзана. Через це з неї постійно знущалися. З дев'ятого класу на кілька днів або тижнів тікала з дому. Після випускного зустрів її на вулиці й онімів. Надя розквітла й погарнішала так, що хоч на подіум. Розказала, що тікала від однолітків, які дістали її. Переховувалася на вокзалах та в подруг. Коли поверталась додому, довго плакала разом із мамою, бо не знала, як себе захистити.
Дмитро, 23 роки, Полтава
Я ніколи не смічу на вулицях. Так мене привчили з дитинства. Чоловік, навпаки, кидає все під ноги. Через це дуже з ним сварилася. Ситуація кардинально помінялася цього літа. Відпочивали в Криму в містечку Сімеїз. Сказати, що там брудно - нічого не сказати. Скрізь купи пляшок, переповнені сміттєві контейнери, папірці. Андрія там наче підмінили. Якщо потрібно було викинути бодай сірник, він міг пройти цілу вулицю, тримаючи його в руці. Яскрава ілюстрація, до чого ми можемо довести природу, подіяла на нього краще всіляких умовлянь.
Інна, 31 рік, Полтава
Я священиків садив би в тюрму за корупцію й вимагання. Чому нема досі такого закону? Учора провідував сестру в лікарні. Приходить зранку в палату священик, який править у каплиці лікарні. До кожного ліжка підходить, не питаючи, мирує жінок, щось там проповідує. Каже, напишіть отут свої імена, я за вас відправлю, і на пожертву мені щось дасте. Отак прямо й каже. І так пройшов по всіх палатах. Бабусі віруючі поскидалися, хто що мав, бо ж за здоров'ячко відправлять.
Юрій, 39 років, Львів
Зраділа, коли прочитала слова Богдана Ступки, що не добре, коли кар'єру в сім'ї роблять двоє. Хтось має поступитися на користь домашнього затишку. Цими словами він ніби дозволив мені розслабитися й дати своєму чоловікові фору.
Ірина, 23 роки, Вінниця
2 
1
Коментарі