Її ведуть уряд та ювеліри. А платять споживачі
Усе для перемоги, кажемо ми. Чи так це? Чи справді все? Чи готові ми пожертвувати навіть не найнеобхіднішим, а тим, без чого реально можна прожити під час війни? Наприклад, прикрасами, золотом? Приміром, як німці під час Першої світової під гаслом "Я віддав золото за залізо" понесли свої фамільні реліквії до місць збору. А корейці розставалися зі своїм золотом щонайменше двічі. Вперше на початку ХХ століття, коли громадяни збирали золоті прикраси, щоб погасити позику, надану свого часу колоніальною японською владою. А вдруге у 1997–1998 роках, коли пожертвували золоті прикраси на мільярди євро, щоб допомогти погасити борг Кореї МВФ після азійської фінансової кризи. Тоді 3,5 мільйона людей зібрали по всій країні золота на понад 2 мільярди доларів.
В Україні золото до пунктів збору не несли й не несуть. Натомість купували-продавали і продовжують. Торік у країні виготовили 5 тонн золотих прикрас. Цього року може бути ще більше. Бо недавно в нас скасували, так би мовити, ювелірний акциз. Назвіть це податком на розкіш – 10-відсотковий збір на ювелірні вироби, що йшов до Пенсійного фонду.
Чому це стало можливим? Ювелірному лобі в Україні присвячується наше розслідування.
Якщо ви купували ювелірні вироби 2023 року, то не тільки подарували приємні емоції собі чи близькій людині, а ще й допомогли українським пенсіонерам: 10 відсотків вартості металу в кожному ювелірному виробі пішли на рахунок Пенсійного фонду. Торік із 5 тонн золотих виробів, що надійшли у продаж, і майже 6 тонн срібла в бюджет Пенсійного фонду від так званої ювелірної десятини надійшло 649 мільйонів гривень. На 2024-й було закладено надходження в сумі 763 мільйони гривень. Але нічого з цього, жодної копійки до держбюджету не надійде. І ювелірні вироби не подешевшають. Чому так сталося і хто цьому "сприяв"?
З'ясуємо.
АВАНСОВИЙ ЗБІР
Повернемося в 2014 рік. Після перемоги Майдану нова влада отримує країну з порожньою державною скарбницею. Росія анексує Крим, розгоряється війна на Донбасі. Уряд шукає шляхи збільшення надходжень до бюджету. Тож зрештою під Новий рік депутати голосують за правку, якою податок у 5 відсотків з обігу перетворюється для ювелірів на 10-відсотковий збір до Пенсійного фонду. Норма починає діяти із 1 січня 2015-го.
Змінився і порядок сплати. Збір стягували, коли Пробірна палата ставила клеймо, тобто пробу, за якою споживач бачить уміст чистого золота у виробі. Як, наприклад, 585-та чи 750-та проба. Податок сплачували, коли виробничий процес іще не було завершено і товар тільки готувався до продажу. Ювеліри сприйняли це як кричущу несправедливість щодо їхнього бізнесу і з першого дня намагалися звільнитися від цього податку.
Як розповіла голова громадської спілки "Ювеліри України" Оксана Грабовська, перший законопроєкт з'явився вже тоді, 2015 року. Ювеліри наполягали, що податок вимиває обігові засоби у власників ювелірних підприємств, оскільки платиться по суті з напівфабрикатів виробів, які ще не продалися.
Активну кампанію за скасування ювелірної десятини проводила і громадська організація "Союз ювелірів України". Її президент Дмитро Видолоб гучно називав цей податок грабіжницьким авансовим збором, стверджуючи, що обсяги подання ювелірних виробів із золота на клеймування 2015 року порівняно з 2014-м зменшилися в рази.
Але законопроєкт навіть не дійшов до розгляду. Тож намагання скасувати ювелірну десятину тоді, 2015-го, результату не дали.
Нова спроба була 2018-го. Традиційно під Новий рік народні депутати спробували змінити оподаткування та звільнити виробників від ювелірної десятини. І це майже вдалося. Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики підтримав законопроєкт, і навіть Верховна Рада його проголосувала. Але Міністерство фінансів змусило прибрати цю правку. За шість днів Верховна Рада зібралася на екстрене засідання, переголосувала та повернула все, як було.
Незаконно, але ефективно.
ЮВЕЛІРНЕ ЛОБІ
Ситуація змінилася 2019 року. У списку кандидатів до Верховної Ради від партії "Слуга народу" з'явився засновник ювелірного бренду SOVA Олександр Сова – один із найбагатших депутатів у фракції "Слуги народу". За 2019-й він задекларував 100,39 мільйона гривень.
За результатами виборів, його 70-й номер виявився прохідним. Так у парламенті по суті з'явилося ювелірне лобі. Олександр Сова став членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради. Мало того, він очолив підкомітет із питань митної справи. Пояснимо, що опікуватися митною політикою доручили депутату, чиї компанії податкова свого часу звинувачувала у ввезенні в Україну поза митним контролем 330 кілограмів золота і 40 кілограмів срібла.
Про це йдеться в тексті ухвали Шевченківського районного суду від 1 березня 2017 року про надання дозволу на обшук і вилучення документів. Як стверджувала податкова, під час досудового слідства обвинувачена особа, переслідуючи свою злочинну мету, організувала в раніше створеному для цього товаристві "Золота Сова", а потім товаристві "Сова Джуелс" і "Сова Джевелрі Хаус" виробництво ювелірних виробів із незаконно отриманих таким чином дорогоцінних металів для подальшої їх реалізації населенню.
На моє запитання, чим закінчилися обвинувачення податкової, з офісу народного депутата відповіли: так, податкова справді вилучала документи, але "в ході слідства всі ці матеріали та документи підтвердили відсутність складу злочину".
І вже за рік, 2020-го, з'явився Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з ювелірними виробами творчості Олександра Сови й Данила Гетманцева.
Як видно з порівняльної таблиці до законопроєкту, статтю 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пропонували виключити з оподаткування.
Законопроєкт подали в середині вересня 2020 року, проте відкликали за два тижні. Кабінет міністрів надав щодо нього негативний висновок, бо не погодився на недоотримання в бюджет 324,2 мільйона гривень. До того ж розробники закону не передбачили, яким чином компенсувати ці втрати.
Але це не зупинило ювелірного лобі. Вони вичекали майже два роки й уже під час війни, як справжні герої, пішли в обхід. Використали випробувану схему, коли в непрофільний законопроєкт до другого читання вноситься поправка й наче розчиняється в ньому. В такому разі не треба це підтверджувати висновком, не треба планувати компенсаторні запобіжники тощо.
Стежте, як кажуть, за руками.
Верховна Рада наприкінці 2023 року розглядає законопроєкт №9656-д про додатковий податок на прибуток банків. І тут до другого читання народний депутат Андрій Мотовилець вносить правку: "У статті 1: пункт 6 частини першої виключити".
Ви зрозуміли про що йдеться? Думаю, ні. Як і 229 депутатів, які 21 листопада 2023-го проголосували за неї, тому що профільний комітет її підтримав.
Ось так ювеліри під ялинку отримали подарунок від народних обранців – один рядок у законі зробив їх усіх багатшими на 10 відсотків.
А що ж чиновники Міністерства фінансів, які не могли не розуміти, що правка створює в бюджеті на 2024 рік дірку аж на 763,7 мільйона гривень? Як стало відомо з поінформованих джерел, чиновниця з Мінфіну, яка брала участь в обговоренні правки на комітеті, намагалася відстояти ювелірну десятину. Але аргументи закінчилися, коли її звинуватили в тому, що на ній сережки без клейма. Тобто ювелірну десятину – обов'язковий податок у Пенсійний фонд у разі клеймування – з них не було сплачено.
Одне слово, ювеліри свого досягли. Їхнє професійне об'єднання – "Союз ювелірів України" – на своєму сайті радісно повідомило: "Вітаємо всіх учасників ювелірного ринку зі скасуванням додаткового надмірного оподаткування ювелірної галузі! Це справжній подарунок у День святого Миколая".
ПОДАТКОВЕ ПЕРЕТЯГУВАННЯ КАНАТУ
Але уряд ходу конем зі скасуванням ювелірної десятини ювелірам не подарував.
Уже в січні 2024 року органи контролю податкової провели понад 80 фактичних перевірок суб'єктів господарювання ювелірної галузі. За результатами перевірок, до бюджету за фінансовими санкціями мали стягнути понад 200 мільйонів гривень. Неважко порахувати, що до кінця року стягнення до бюджету може навіть перевищити ті самі заплановані 763,7 мільйона гривень до бюджету Пенсійного фонду, якби податок діяв.
Народний депутат Олександр Сова каже, що й без перевірок бюджет уже отримав рекордні надходження від ювелірної галузі – податки від ювелірів за два місяці 2024 року зросли на 80 відсотків. Правда, за даними Міністерства фінансів, кількість виробників 2024-го не зросла, а навпаки зменшилася ще на десяток – до 442 суб'єктів господарювання. Тож Кабінет міністрів шукає нові способи наповнення бюджету, зокрема й за рахунок прибутків ювелірної галузі. У межах виконання програми МВФ уряд планує ще й запровадити додаткове оподаткування у вигляді 0,1 відсотка військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОПів, 1,5 відсотка – вартості дорогоцінних металів та 30 відсотків – вартості ювелірних виробів.
Але чомусь здається, що ювелірне лобі так легко не здасть позицій. А за неминуче подорожчання ювелірних виробів заплатять, як завжди, не виробники, а споживачі.
5 
35413
Коментарі