Один із найвідоміших німецьких письменників Еріх Марія Ремарк народився 22 червня 1898 року в містечку Оснабрюк. Принародженні його назвали Еріх Пауль Ремарк, але в 20 років автор змінив ім'я на честь померлої матері. Автор таких романів як "На Західному фронті без змін" (1929), "Три товариші" (1936), "Тріумфальна арка" (1945) і "Чорний обеліск" (1956).
1916 року був мобілізований на фронти Першої світової війни. Тоді йому було лише 18 років. 17 червня того ж року направлений на Західний фронт. Перебування на війні тривало три роки. 31 липня 1917 р. був поранений осколками гранати в ліву ногу, праву руку і шию. Водночас, попри власне поранення, зміг дотягти до медсанбату пораненого товариша. До закінчення війни пробув у військовому шпиталі в Німеччині.
По війні наполегливо шукав себе в суспільстві і в професії. Повернувся в католицьке училище, яке не встиг закінчити, але, пройшовши через втрати юнацьких ідеалів, смерть товаришів, поневіряння післявоєнних років, прикладом покори він уже не був. Покинув вчителювання і часто змінював професії. Був бібліотекарем, бізнесменом, редактором в журналі "Echo Continental" і навіть продавцем надгробків, органістом при каплиці в лікарні для божевільних.
Роман Ремарка антивоєнного спрямування"На Західному фронті без змін", опублікований 1929 року, став сенсацією в Німеччині. За рік було продано півтора мільйона примірників. Роман було перекладено іноземними мовами, за його мотивами в Голівуді у 1930 р. було знято кінострічку. Однойменний фільм, створений 35-річним Левом Мільштейном, отримав премію Оскар. Премію отримав і сам Мільштейн — уродженець України, відомий у Штатах під псевдонімом Льюїс Майлстоун.
Прибутки від книги і фільму дозволили Ремарку заробити чималий статок, велику частину якого він витратив на придбання картин Сезанна, Ван Гога, Ренуара, Гогена.
В політичних колах, близьких до нацистської партії, її не сприйняли, а у її лідера Гітлера пацифізм твору викликав лють. Безглуздість звинувачень на адресу Ремарка сягла абсолютної вершини, коли Гітлер зарахував письменника до французьких євреїв Крамерів (саме так читається прізвище Ремарк з кінця наперед). Почалося цькування письменника націонал-соціалістами. По всій Німеччині видання Ремарка кидали у вогнища, звинувативши письменника в антипатріотизмі.
1931 року Ремарка номінували на Нобелівську премію. Проте, через спротив з боку політичних сил Німеччини, Нобелівський комітет нагороди йому не дав. 1933 року невідомий прихильник письменника, рятуючи йому життя, передав клаптик паперу з написом "Негайно покинь місто". Ремарк, що й сам відчував небезпеку, сів у машину й того ж дня перебрався до Швейцарії. З приходом Гітлера до влади в Німеччині Ремарк був примусово позбавлений німецького громадянства.
У житті Ремарка було багато жінок, але найбільшим його коханням стала Марлен Дітріх. Вони вперше зустрілися у вересні 1930 року в Берліні, в барі готелю "Еден", але тільки через сім років вони стають близькими. Продовжуються їхні стосунки до самої смерті письменника у 1970. Листи, які писав закоханий Ремарк, в результаті розібрали на цитати. Але їхні стосунки не були простими, адже Марлен не могла обмежитись одним Ремарком, - їй потрібно було постійно змінювати партнерів. Їхній зв'язок був довгим, але страждальним для Ремарка. Роман був переповнений образами, взаємними скаргами та амбіціями. Але, завдяки цьому роману, був написаний один з найкращих творів Ремарка "Тріумфальна арка". Ремарк присвятив цей роман Марлен, списавши з неї головну героїню роману Жоан Маду.
Коли 1953 року Ремарк вирішив одружитися з Полетт Годар, Дітріх відмовляла його від цього кроку. Проте Ремарк одружився, і ця любов врятувала від депресії.
Дітріх пережила письменника на 22 роки. Після її смерті дочка Дітріх знайшла листи Ремарка, на яких чітко виднілись сліди сліз. А незадовго до своєї смерті Марлен зізналася своєму секретарю, що дуже кохала письменника, але не могла вибрати тільки одного чоловіка на все життя.
Кожен твір Ремарка можна розбирати на цитати, які виражають гостроту розуму, усмішку і своєрідну манеру подачі думок.
У стародавніх були боги вина і веселощів - Вакх і Діоніс. А у нас замість них - Фрейд, комплекс неповноцінності і психоаналіз, боязнь гучних слів в любові і схильність до гучних слів в політиці. "Тріумфальна арка"
Ти тільки нікого не наближуй до себе. А підпустиш - захочеш утримати. А утримати нічого не можна. "Три товариша"
Якою незграбною стає людина, коли вона любить по-справжньому! Як швидко злітає з неї самовпевненість! І якою самотньою вона собі здається; весь хвалений досвід раптом зникає, як дим, і вона відчуває себе такою невпевненною. "Життя в борг"
До речі, як це не дивно, але всілякі біди і нещастя на цьому світі дуже часто виходять від людей маленького росту; у них набагато більш енергійний і нетовариський характер, ніж у людей високих. "На Західному фронті без змін"
- Я була дуже нещасна.
- І довго?
- З тиждень.
- Не так вже довго.
- Це ціла вічність, якщо ти по-справжньому нещасний.
"Тріумфальна арка"
Він був убитий в жовтні 1918 року, в один з тих днів, коли на всьому фронті було так тихо і спокійно, що військові зведення складалися з однієї фрази: "На Західному фронті без змін". "На Західному фронті без змін"
Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову.
У неї були два шанувальника. Один любив її і дарував їй квіти. Іншого любила вона і давала йому гроші.
Будь-який диктатор починає свою діяльність з того, що спрощує всі поняття.
Коли вмираєш, стаєш якимось надзвичайно значним, а поки живий, нікому до тебе немає діла.
Все, що можна залагодити за допомогою грошей, обходиться дешево.
Як мало ми можемо сказати про жінку, коли щасливі. І як багато, коли нещасні.
Серце, одного разу покохавши, ніколи вже не буде кохати із колишньою силою.
Світ не божевільний. Тільки люди в ньому.
Якщо не сміятися над двадцятим століттям, то можна застрелитися.
Немає нічого міцного - навіть спогадів.
Росіян не злякати несподіванками.
Герої повинні вмирати. Якщо вони виживають, то стають нудними людьми на світі.
Життя - це хвороба, і смерть починається із самого народження.
Один з двох завжди кидає іншого. Питання в тому, хто кого випередить.
Свої твори Ремарк волів писати гостро відточеними олівцями. Культовий роман "На західному фронті без змін", який приніс Ремарку неймовірний успіх, він написав всього 6 тижнів.
Не в силах дістатися до письменника, фашисти вирішили відігратися на його родичів. Його старша сестра було заарештовано й страчено за "антипатриотические висловлювання" у 1943 році. "Ваш брат пішов від нас, але Вам не піти", - заявив обвинувач у суді. Эльфриду стратили на гільйотині, а на адресу Ремарка нацисти вислали рахунок з вимогою сплатити гонорар ката".
Ремарк говорив, що в компанії Чарлі Чапліна, Грети Гарбо, Ернеста Хэмингуея відчуває себе маленькою людиною.
Ремарк колекціонував картини, мав велику збірку карток із ангелами і називав Марлен Дітріх дикою Пумою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Гаррі Поттер" зіграє німецького солдата в екранізації Ремарка
1939 року Дітріх допомогла Ремаркові отримати американську візу та переїхати до Голлівуда. Однак Еріх почувався чужинцем у США. До того ж йому не подобалося, що навколо Марлен завжди з півсотні шанувальників. Серед них були Ернест Хемінгуей, Френк Сінатра та Кірк Дуґлас. Ремарк дуже хотів одружитися з Марлен. Однак акторка розповіла про аборт від чергового коханця. І вони розійшлися.
3 
1
Коментарі