- Є космонавти, які відчувають відірваність від Землі, - розповідає Леонід Каденюк. - Погано її переносять, бо психіка не сприймає мільйони кілометрів порожнечи. Навіть стреси можуть виникнути.
Каденюк був у космосі 16 діб, а Ліда - мамина знайома - 76. Тільки в Італії.
На початку 2000-х туди виїхали кілька її подружок. Улаштувалися, по тисячі доларів щомісяця заробляли. В Європі тоді платили ще американською валютою.
- Ігорю, відпусти мене, - просилася в чоловіка.
Той змусив жінку поставити "спіраль" - чув, що в тих "італіях" робиться - і сказав:
- Лідо, як не бачила ще смаленого вовка, то поїдь.
Везіть її швидше додому, бо буде ще гірше
За поїздку та влаштування на роботу заплатили 1300 доларів.
Після місяця роботи в ресторані, в якому Ліда пахала по-чорному й устигала згризти хіба що шматок хліба, її почало клинити. У підвалі, де нелегали знімали житло, не було вікон. Жінку це страшенно гнітило, ночами вона навпомацки хотіла їх знайти. Ще за місяць стала "гальмувати" - відповідала невпопад на запитання, могла сісти в автобус і поїхати блукати Римом. Подруга зрештою повела її до психіатра.
- Везіть її швидше додому, бо буде ще гірше.
Поки подруга вибивала квитки, платила штрафи (справді штрафи – що щось інше?) прикордонникам і тягла Ліду через усю Європу, та, ні на що не реагуючи, гризла поцуплене в ресторані печиво й моцарелу.
У Чопі після останньої перевірки Ліда прозріла:
- Боже, я - дома! Світ розвиднівся! Піду дзвонити чоловіку.
У Києві вона кинулася йому на шию:
- Ігорю, я побачила смаленого вовка!
Додому привезла 300 доларів.
3 
1
Коментарі
19