"Половину врожаю продаємо оптовикам. Решту фасуємо"

Олександр Шаленко із селища Бородянка на Київщині копає корені іван-чаю. Продає через інтернет оптом — по три гривні за штуку. Пачка чаю з листя цієї рослини коштує 75 гривень — Автор: фото надане Олександром Шаленком

— Торік був неврожай. Кущі іван-чаю постраждали від заморозків. Зібрали менше листя, — розповідає 32-річний Олександр Шаленко із селища Бородянка на Київщині. Він започаткував власну торгову марку, продає трав'яні чаї.

— Власний бізнес почав шість років тому. До того працював у закладі, де торгували трав'яними чаями. Коштували недешево, але розкуповували. Збирати трави вмію з дитинства. У полях росте кіпрей, його ще називають іван-чай. Спочатку ми збирали його листя з дружиною. Сушили й продавали знайомим. Потім вирішив засадити город цією рослиною. Накопали коріння дикорослого. На 10 соток вмістилося десять тисяч рослин. Наступного року мали свій урожай іван-чаю. Але ділянка не виправдала себе. Кіпрей швидко забивається бур'янами, урожайність мала. Тому продовжуємо збирати листя в полях. Сезон починаємо в травні в нашому районі. Потім їдемо в Деражнянський район на Хмельниччину. Закінчуємо у серпні в Пустомитівському районі на Львівщині.

Сушимо листя спочатку в дров'яній печі, потім — за кімнатної температури. На початку бізнесу накупив на 10 тисяч гривень уживаних сушарок. Згодом зрозумів, що листя може сохнути й у приміщенні. Маємо гранульований і листовий чаї. Процес виробництва складний. Якщо чай листовий, то кожен листочок перед сушкою потрібно скрутити. Спочатку мали два види — чорний і зелений. Тепер робимо з різними добавками. Торік попитом користувався чорний чай із вишневим листям, квітами акації.

За рік збираємо 500–800 кілограмів іван-чаю. Найбільший урожай мали 2016 року, тоді отримали тонну. Минулорічної партії може до весни не вистачити. Половину врожаю продаємо оптовикам. Решту фасуємо у банки та фірмові упаковки. Продаємо в інтернеті або спеціалізованих магазинах. 100-грамова пачка коштує 75 гривень. Вигідно влаштовувати чайні дегустації. Люди приходять скуштувати і купити продукцію. Від участі в ярмарках відмовилися. Бо в підсумку мали самі мінуси. Ще один ринок збуту — закордонні клієнти. Наш чай добре продається у Скандинавію, Німеччину та Китай.

Найбільша проблема — виробництво іван-чаю законодавчо не закріплене як вид діяльності. Тобто рослина є. Але, водночас, немає. Одні державні органи кажуть, що це лікарська рослина. Інші — продукт харчування. У санстанції навіть не знали, яку довідку мені виписувати. Разом із іншими виробниками хочемо, щоб іван-чай внесли в реєстр продуктів харчування. А нас щоразу посилають із кабінету в кабінет. За шість років нічого не змогли добитися.