З 1 квітня мінімальну зарплату збільшили на 19 грн. Зараз вона становить 960 грн. Дізнавалися, як і де підробляють люди, що працюють у бюджетній сфері.
53-річна Галина Степанчук торгує городиною, молочними продуктами на Галицькому ринку в центрі Львова. Товар їй постачають жителі навколишніх сіл.
— Це переважно жінки середнього віку, які мають офіційну роботу, должності. Пенсіонери самі свою городину продають, а в тих нема часу на базарі стояти, — розказує Галина Богданівна. — Молочні продукти мені постачає вчителька із Сокільник, пані Люба. Вона має повну ставку, заробляє 1300 гривень. Дві її дочки вчаться у Львові, треба гроші. Два рази на тиждень приїжджає сама або передає чоловіком 2–3 кілограми сиру, 4 літри молока, літр-другий сметани. Я їй по-хорошому плачу, не обділяю. То вона має за тиждень 200–250 гривень. Казала, тримає дві корови, все молоко йде на продаж, сім'я його рідко бачить. Інша жінка, пані Марія, привозить мені шпинат, м'яту, цибулю-порей, чебрець, материнку. Інтелігентна така жіночка, акуратно вдягнена, але видно, що пальтечко вже не нове. Розповідала, що працює бухгалтером у Новояворівську. Зарплата з вирахуваними налогами і до тищі не дотягує. До пенсії їй ще 10 років. На городі біля хати вирощує трави, зелень. На тиждень десь 100 гривень у мене має. Її продукцію кухар дорогого ресторану купляє, бо все свіже, без хімії.
Марина Михайлівна, 45 років, працює в одному з музеїв Львова секретарем. Просить не називати її прізвища і назву закладу.
— Директор і так злиться, що я на роботі займаюсь не тим, чим треба, — пояснює. — Я кожну вільну хвилину в'яжу. Чохли для мобільних телефонів, кофточки, шапочки. Знайомі замовляють для себе, дітей, онуків. Нитки купую в галантереї. За місяць маю 300 гривень чистими. Витрачаю їх на косметику, якісь прикраси для дому — посуд гарний, рушники махрові. Я 13 років секретарем працюю. Зарплата — 850 гривень на руки. Наш музей підпорядкований обласній раді. Ще до кризи давали премії — 100 відсотків зарплати. 2007-го я отримувала майже 1400 гривень. Через рік скасували всі премії, надбавки. Дотепер не повернули. Я живу з чоловіком, дітей не маємо. Він — охоронець у ювелірному магазині. Не оформлений, отримує 1900 гривень "у конверті".
У косметичній компанії "Оріфлейм" на вул. Ференца Ліста людно після 17.00. Тоді у більшості консультантів закінчується робочий день на основній роботі. Вони збираються за столиками, розглядають нову продукцію, обговорюють продажі. Ніна Олексіюк, 27 років, працює молодшою медсестрою в одній зі львівських лікарень. Півроку поширює косметику.
— У лікарні отримую 800–850 гривень. Але мені потрібен стаж, щоб потім у приватну клініку влаштуватися, тому не звільняюся. Півроку тому зайшла з подругою в "Оріфлейм" і залишилися працювати консультантом. Часу багато не забирає, приходжу тричі на тиждень після роботи. Прибутків ще не маю, але косметика хороша тепер у мене є. Ті, хто вже працюють тут понад рік, кажуть, що за місяць можна додатково заробляти 700–800 гривень.
55-річний Петро Михайлович 15 років працює інженером на заводі "Електрон". Із 2009-го підробляє таксистом:
— Зарплата на заводі до тисячі не набігає. Ще в молодості купив "жигулі". Машина в мене доглянута. Вирішив таксувати. Виїжджаю на вихідних або в свята, зупиняюся там, де нема конкурентів. Ставлю шашечки на дах. Працюю до першої–другої ночі. Заробляю за два дні 300–400 гривень чистими. Гроші віддаю дружині, вона на них продукти купує, щось смачне готує для сім'ї. "Заводська" тисяча йде на комунальні платежі, ліки, одяг.
8 
35413
Коментарі