понеділок, 02 квітня 2007 17:56

Великодні коники їстівні й через 15 років

Перед Великоднем 72-річна жителька райцентру Косів Івано-Франківської області Марія Шулепа виготовила тисячу коників із сиру. Під час освячення пасок жінка роздасть їх дітям і бідним.

Сирний коник — традиційний атрибут великоднього кошика на Гуцульщині.

— Робити коників почала три роки тому. Я розпитала жіночок із Бруструрова, що і як, — розповідає Шулепа. — Треба покраяти будз на шматки, кинути їх у киплячу воду, вихопити й швидко зліпити фігурку. Головне — не обпекти пальці й не остудити сир.

Вершника на коника Марія садовить з іншого шматка.

— Витягую із розплавленого кусочка довгу "нитку" й обсотую нею фігурку, роблю вуздечку, вершника, — пояснює Марія. — Потім опускаю у сировицю.

Коників ліплять і зі звичайного коров"ячого сиру. Два-три роки тому на базарі за них давали по гривні. Тепер продають по 5–10 грн. Марія Шулепа свої коники роздає. Її доньки Ольга та Марта вже десять років на заробітках в Італії, за цей час померли зять Василь і двоє дорослих онуків.

— Для 15-річної внучки Ілони виліпила оленя з кілограмового кусника сиру, — розповідає Марія. — Навіть через 15 років він буде їстівним. Його лише треба опустити на півгодини в гарячу воду.

Зараз ви читаєте новину «Великодні коники їстівні й через 15 років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі