Гейзери із гарячою мінеральною водою поблизу села Косонь Берегівського району б'ють із глибини 1200 м. Тут найтепліший на Закарпатті клімат і йдуть активні підземні процеси: пласти рухаються, утворюються гарячі гейзери, вода в яких насичена залізом. На двох із 29 розвіданих термальних свердловин у Береговому та Косоні збудували басейни. Паломники з усієї України прибувають до екзотичних джерел із травня до листопада — доки триває купальний сезон.
За 800 м од Косоні розташована зона відпочинку "Шошто-Термал". Посередині дубового гаю парують два басейни, збоку — дерев'яні будиночки, кафе з рестораном. Територія обнесена огорожею. Поруч — автомобільна стоянка. При вході — каса. За вхід до басейнів дорослі платять 10 гривень, діти до 16 років — 5. Вода тут мутна, жовтавого кольору — від надміру заліза. Солона на смак і тепла, як свіже молоко.
— Ось у цьому температура 38 градусів, — розповідає друзям-ровесникам сивобородий чоловік. Усі четверо занурені у воду до грудей. — А в тому, — показує на басейн на протилежному боці — 33. Тут вода ліпша, — додає.
Із басейну виходять жінка з дівчинкою.
— Ідемо трохи погрітися, — усміхається до мене 37-річна Тетяна Савко з села Лінці Ужгородського району, тримаючи за руку Таню. — Ми приїжджаємо сюди вже сьомий рік, відколи мала народилася, — ніжно дивиться на дитину. — Коли Тані минуло чотири місяці, захворіла на запалення легенів, а через два дні впала у мозкову кому. Що лікарі не робили — нічим зарадити не могли, — згадує. — Порекомендували нам поїхати з дитиною на термальні басейни. Я її ще в повзунках у гарячому басейні купала. Вірите — досі не мала ні бронхіту, ні кашлю, ні нежитю, — забобонно тричі спльовує. — У нас із чоловіком, слава Богу, жодна кісточка не болить. Як якась хвороба, відразу їдемо у Косонь. Я вам пораджу дещо, — нахиляється до вуха і шепоче: — Найкраще купатися після п'ятої вечора. Така благодать!
Найкраще купатися після п'ятої вечора. Така благодать!
— Лише десята ранку — а скільки людей, — заступник директора бази відпочинку 40-річний Василь Сільваші зустрічає мене біля басейнів.
Сідаємо за столиком, замовляємо каву. Характерною російсько-угорською Василь починає:
— Іще 1989 року в Одесі, в Інституті курортології та медичної реабілітації, дали бальнеологічну оцінку мінеральним водам тодішнього санаторію "Косино". У басейни воду закачують зі свердловини 16Т, — Василь неквапно гортає папери з результатами дослідів. — За складом її відносять до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. Ми рекомендуємо термальні джерела тим, хто має проблеми зі серцево-судинною системою, центральною і периферичною нервовою системою, відчуває біль у хребті, кістках, при захворюваннях шкіри. Вода у Косоні унікальна за складом не лише в Україні, а й у Європі. За хімічними властивостями схожа на воду всесвітньо відомого санаторію "Гайдусобосло" в Угорщині. Зачекайте, зараз принесу карту району, — піднімається зі стільця.
Через кілька хвилин повертається з буклетом.
— На Берегівщині чимало свердловин із термальною водою, — показує на карті точки, де виявили цілющі джерела. — Але тільки дві з них розвинені. Власники "Шошто-Термал" планують наступного року добудувати ще шість басейнів. Купатися можна буде навіть узимку.
Цікавлюся, скільки зараз коштує проживання на базі.
— За добу — 50 гривень з людини, — каже Василь Сільваші. — Сюди входить і вартість купання. Але я вам скажу, — чоловік піднімає вказівний палець догори, — сеанс купання має тривати 30–40 хвилин. І так — хоч шість разів. Якщо приїдете три-чотири рази у Косонь — болю в суглобах та кістках не відчуватимете цілий рік.
На Берегівщині немає коштів для розвитку інфраструктури навколо термальних джерел. За словами голови Берегівської райдержадміністрації Василя Шепи, 50 років, уже тривають переговори з угорським інвестором, який готовий вкладати гроші в розвиток туризму на Закарпатті. Якщо домовляться, земельну ділянку площею 4,6 га, на якій розташована свердловина з гарячою водою, виставлять на аукціон.
Лікувальні властивості джерел іще не досліджені
Медики погоджуються, що гарячі джерела позитивно впливають на людський організм. Але виявити лікувальні властивості можна лише після комплексних досліджень.
— Вода зі свердловини 16Т витікає з температурою 60–70 градусів, — розповідає головний лікар Берегівської центральної районної лікарні Валерій Ярило, 50 років. — Та поки добігає до косонських басейнів, охолоджується до 38–40 градусів. Чимало людей, котрі відпочивають у Косоні, кажуть, що відчули полегшення. Але як лікар зазначу, що досі жоден науковий інститут ґрунтовно не досліджував термальних джерел. Існує лише висновок 1989 року. Але надворі вже 2006-й! Доки за справу не візьмуться фахівці, офіційно говорити про лікувальні властивості термальних вод Берегівщини передчасно.
3 
1
Коментарі
2