Село Луки вважають найохайнішим у Самбірському районі. Цьогоріч райрада дала Луківській сільраді за це премію — 1 тис. грн. Щосуботи ввечері місцеві господарі, які мають коней, забирають підводою сміття зі своїх і сусідських дворів. Вивозять його на звалище за селом.
— Шо з тої тисячки? Треба ше докладати грошей, аби впорядкувати 70 сотиків звалки, — бідкається сільський голова Марія Товарніцька, 54 роки. — Але вона в нас законна. Весною та восени зсуваємо мусор у виритий поряд котлован.
Сільрада хотіла обрати людину, яка збирала б непотріб по селу. Та господарі не захотіли працювати безплатно.
— За село загалом не говоритиму, а територію школи прибираємо щодня. Для цього маємо робітника, — каже директор місцевої школи 61-річний Володимир Кучманич. — Генеральне прибирання робимо перед Великодніми святами. У селі сміття вивозять кіньми, а ми машиною.
Навпроти Луківської школи в кущах — дві купи напівзгорілого, зігнилого сміття.
— Ето ж вулиця шкільна. Тут дєткі бігають, — каже короткострижений чоловік у світлих джинсах і чорній шкірянці. Не називається. Говорить, що бандюк, тому не варто розголошувати його ім"я. — Якщо вже біля школи повно мусару, то про шо мова йде взагалі.
— Колись сільрада взяла премію за гарні дороги. А по них тепер ходити неможливо — не те, що їздити, — каже Руслан із сусіднього села. У Луках народилася його дружина. Чоловік у кожанці називає Руслана депутатом. — Те саме й зі сміттям. Довкола звалища скло розкидають, а корови потім ратиці ріжуть. А ще говорять, законне, доглянуте сміттєзвалище. Брехня.
Санстанція сусіднього Старосамбірського району оштрафувала 16 керівників місцевих рад за недолуге утримання сміттєзвалищ. Терлівська сільрада мусить сплатити 170 грн. Селяни зробили смітник на березі річки.
У селищі Оброшино Пустомитівського району два причепи вщент завантажені сміттям. Непотріб лежить на землі. Сморід чути за 30 м. Двоє чорних бездомних кошенят шукають у відходах їжу. Неподалік продуктовий магазин, парк та сільська амбулаторія.
У кожному селі стоятимуть баки
— Сміття забираємо через день. На це йде частина грошей із комунальних платежів селян, — каже бухгалтер Оброшинської сільської ради Наталія Лоїк, 33 роки. — Смердить? Ну не знаю... Але ж люди не скаржаться.
— А що говорити? Слів немає, — додає літня жінка в сірому плащі. Підстрибує, щоб закинути два пакети зі сміттям на контейнер. — Непотребу за три-чотири дні так накидають, що вже не вміщається у причепи і на дорозі валяється. Сусіди не витримують смороду й палять його. А то здоров"ю шкодить!
Депутати Кам"янко-Бузької районної адміністрації виділили 146 тис. грн на проектування території під сміттєзвалище. Смітник площею 6 га буде в урочищі Язениця, неподалік райцентру.
— Стан із вивезенням сміття поганий, — зітхає начальник відділу житлово-комунального господарства району Микола Котяш, 57 років. — Вивозимо відходи на напівлегальний смітник у Грибовичах.
На облаштування сміттєполігона в Язениці виділили 6,5 млн грн.
— Там добре місце. Немає сіл поряд. Щоправда, неподалік цвинтар, але останнє поховання на ньому було 1947-го, — каже Котяш.
Кам"янко-Бузька райадміністрація придбає 240 сміттєвих контейнерів по 2,9 тис. грн. Частину баків розставлять у селах району. Встановлюватимуть контейнери за кошти сільрад.
— У кожному селі будуть спеціальні площадки, де стоятимуть баки. Раз на три дні машини вивозитимуть сміття, — продовжує Котяш. — До кінця цього року плануємо зробити перший рейс.
Фірма "Еко-Львів сервіс", яка встановлює баки, ознайомить жителів району із правилами роздільного сміттєзбирання. Дітей навчатимуть сортувати непотріб у школах та садках, дорослих — у церквах. Священики настановлятимуть людей після недільних відправ.
Годовицько-Басівська сільрада Пустомитівського району централізовано вивозить сміття вже не перший рік. Спочатку їздила вантажівка й забирала відходи в місцевих. Нині тут встановили 21 контейнер.
— Проплачуємо лише за вивіз, 20 гривень за кубічний метр сміття, — каже голова сільради 43-річний Олег Хахула. — Двічі на тиждень непотріб вивозять на звалище у Збиранку.
— Так, користуватися смітниками зручно, — каже Роман. Він виносить пакет із відходами до контейнера неподалік церкви. — Відчуваєш цивілізацію! Ми такими темпами містом станемо, — сміється.
59-річний Василь Сюмак із села Судова Вишня Мостиського району Львівщини розробив проект смітника, безпечного для навколишнього середовища.
— У нас всюди сміття — у річках, озерах, на полях. Листя й бур"яни спалюють, а воно ж шкідливе, — скаржиться Сюмак. — Згадую слова Шевченка: "Село неначе погоріло, неначе люди подуріли".
Проект смітника — простий та дешевий.
— На невеликій площі, можна й 10 сотих, із трьох боків нагортають землю. Утворюють такий собі бурт, — розповідає розробник. — Із четвертого боку завозять сміття. Після заповнення бурту його присипають землею й насаджують верби чи тополі. Бачив подібний у Словаччині.
Побутові відходи Сюмак закопує. Листя та бур"яни перегнивають на купі, й господар викидає їх на поле.
— Коли був у Чехії, бачив по телевізору ролик, який навчав сортувати непотріб. Це також добре, але мій смітник може переварити будь-які відходи, — впевнений Василь Сюмак. — Переконав місцеву владу його створити. Потім виявилося, що в них немає грошей навіть на бульдозер.
За незаконне звалище штрафують на 138 гривень
Стихійні звалища несуть загрозу природі, наголошує обласна епідеміологічна станція. Є чотири класи небезпеки.
— Звичайні тверді побутові відходи — то четвертий клас, найбезпечніший, — розповідає Ігор Стельмах із відділення комунальної гігієни. — А й фарби викидають, і лаки — це перший клас, особлива шкода для навколишнього середовища.
Сміттєзвалища забруднюють ґрунт та воду. На них розмножуються гризуни, харчуються бродячі тварини.
— Вони служать своєрідним бактеріологічним розплідником, насамперед глистів, — продовжує Стельмах. — Наслідки можуть бути непоправні для людей.
На Львівщині понад 500 сміттєвих полігонів. Дозволи на їх розміщення видають місцеві ради. Грошей на правильне облаштування та необхідну документацію вони не мають. Такі сміттєзвалища напівлегальні. За них керівники населених пунктів несуть адміністративну відповідальність.
— Штраф за таку бездумну діяльність — 138 гривень, — додає Ігор Стельмах. — Особливо злісних порушників можемо передати у правоохоронні органи. А там у них свої важелі впливу.
3 
1
Коментарі