"Раніше тут щодня довгі черги стояли"

 

Цього року у Львівському національному університеті ім. Франка відзначають 350-річчя заснування закладу. "ГПУ" дослідила, як за останні кількадесят років змінилися його студенти.

У п'ятницю, 21 січня, о 12.20 у просторій читальній залі наукової бібліотеки університету на вул. Драгоманова, 5 сидять троє студентів — дівчата і хлопець. Готуються до іспитів.

— Зараз у студентів сесія, мали б масово сидіти за книжками. Але до бібліотеки приходить кілька людей. Коли період лекцій, семінарів, може бути десь 600 студентів на день. Переважно приходять економісти, історики, фізики і філологи, — розповідає завідувач відділу наукової літератури 56-річна Лідія Яхвак. Працює тут 25 років. — Раніше тут щодня кілька тисяч людей було, довгі черги стояли. Наші працівники не встигали книжки видавати, бо ж студенти не тільки за навчальною літературою приходили. Хотіли щось і художнє почитати, і періодику — для саморозвитку. Та й чемніші були. Тепер часто різкі у спілкуванні, прийдуть — і ультиматумом вимагають потрібної книжки.

— Студенти рідше ходять сюди, бо мають інтернет, — додає директор наукової бібліотеки Василь Кметь, 35 років. — Усю потрібну літературу можуть знайти на нашому сайті або в мережевій системі університету. Ми завантажили туди дуже багато книг, журналів. В університеті навчаються близько 30 тисяч студентів. А на сайті бібліотеки зареєстровано більше 70 тисяч читачів.

Під стінами головного корпусу університету людно. Студенти стоячи їдять хот-доги, курять. У коридорі за порядком наглядає охоронець Петро, 49 років.

— Та всі студенти батяри, — всміхається. — Ну такий у них якраз період у житті, щоби бісики пускати. Та значних капостей вони не роблять. За п'ять років моєї роботи тут жодного такого вчинку не зафіксував. Принаймні в стінах університету вони поводяться пристойно. А про їхнє життя за межами навчального закладу не знаю. Охоронці, які тут давно працюють, кажуть, що й колись дисципліна була висока. Університетська молодь — то не бурсаки. Тут навіть стіни розуму вчать.

Гардеробниця 56-річна Ольга Домирецька тримає оберемки болоньєвих курток, дублянок, по черзі видає їх студентам.

— За останні роки студенти стали більш виховані й акуратні. Навіть хлопці. Оті вішачки на куртках, пальтах у всіх пришиті. Одяг зазвичай не дорогий носять і не вульгарний. Боже упаси! Всі одіваються так, щоб комфортно було і недорого. Своїх грошей іще ж не заробляють достатньо. Колись теж так було. Правда, тепер верхній одяг став більш яскравий. Куртки можуть бути жовті, оранжеві, зелені. Колись усі одягалися у сірих, коричневих і чорних тонах.

Прибиральниця 38-річна Галина щойно закінчила мити коридори. Зайшла на кілька хвилин у гардероб побалакати з колегами.

— Знаєте, за останні роки студенти почали смітити менше. Я тут уже 15 років прибираю, тож маю з чим порівнювати. Колись хлопці курили прямо на поверхах. Кидали окурки на підлогу і по них ходили. Тепер ректор заборонив узагалі в університеті курити. Урни всюди поставили. То тепер і жуйки від перил не треба віддирати — все в смітники кидають. Жаль тільки, що дівчат багато тепер курить. На лавочках біля пам'ятника Франку посідають і файкочуть. Колись би стидалися, ховалися б із тими сигаретами за будинки.

Доцент кафедри української мови філологічного факультету Ніна Захлюпана, 65 років, перевіряє контрольні роботи. Стіл захаращений паперами.

— Уявляєте, навіть нема кому "трійку" поставити, — жартує. — У всіх "п'ятірки" і "четвірки". Розумні студенти у нас. За всі 38 років викладацької діяльності в мене не було проблем із відвідуванням, — говорить Ніна Михайлівна. — Чотири роки тому запровадили Болонську систему, то це ще більше стало стимулювати до навчання. Адже кожної пари можна отримати оцінку, а потім легше буде скласти сесію. Звісно, є й прогульники. Але й життя зараз стало інше. Колись для студентів основним завданням було здобути освіту. Тепер їм потрібно ще й вижити. Багаті батьки не в кожного є.

2

СТІЛЬКИ факультетів було в Єзуїтській колегії на початку її існування у ХVI–ХVII ст. — філософський і теологічний. На останньому навчався Богдан Хмельницький. Факультетами керували декани й сеньйори — найстарші за віком і стажем професори. Статус університету надав колегії 20 січня 1661 року король Ян ІІ Казимир. У закладі мали право присуджувати вчені ступені бакалавра, ліценціата, магістра і доктора.

Сьогодні у вузі 18 факультетів.

Що змінилося в університеті за останні 40 років

1970 — ботанічний сад університету набув статусу наукової установи.

1976 — університет налічує 13 факультетів. Запрацював підготовчий факультет для іноземців.

1985 — книжковий фонд наукової бібліотеки налічує понад 2,7 млн одиниць.

1990 — вуз очолив професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук. Керує ним досі.

1991 — першим в Україні запустив тестові випробування при вступі.

1992 — відкрили факультети міжнародних відносин, філософський.

1997 — з'явився факультет доуніверситетської підготовки та Правничий козледж при університеті.

1999 — 11 жовтня університету наданий статус "національний".

2000 — відкрили факультет культури і мистецтв зі спеціальностями "акторського мистецтва", "театрознавства", "бібліотекознавства". Сьогодні тут навчають також режисури, музики, хореографії.

2010 — у головному корпусі встановили систему, що дозволяє студентам у візках самостійно пересуватися поверхами.

×