"Зараз починати бізнес важко. У країні неможливо знайти вільні й дешеві кошти для інвестицій. Молодим людям радив би цей період витратити на навчання, щоб у кращий час ці знання ефективно використати", — каже бізнесмен Василь Чубак, 45 років. Він є власником найбільшого в Тернополі торгово-розважального центру "Подоляни". У ньому працюють понад 2 тис. людей. Діє кінотеатр на п"ять залів, ковзанка, боулінг-центр, супермаркет, кількадесят магазинів і кафе.
Василь Володимирович зустрічає в адмінбудівлі комплексу. На стінах у його кабінеті висять картини львівської художниці Соломії Когут. Її роботи коштують $200–600. На видному місці в шафі — сімейне фото Віктора Ющенка та книга "Український прорив" Анатолія Кінаха.
Як заробили перші гроші?
— Це було в 1990-х. Ми з братом Богданом їздили в Польщу — торгували різними виробами. Зібрали пристойну суму доларів. Вирішили заснувати бізнес — панчішно-шкарпеткове виробництво. Почали з маленького цеху зі старими машинами. Крок за кроком розширялися. Зараз Торговий дім "Теркурій" — це сучасне виробництво з найновітнішим обладнанням. Наша група також займається сільським господарством. Під "Подоляни" на відкритому аукціоні купили збанкрутілий завод "Сатурн" за 24,4 мільйона гривень. Стартову ціну тоді підняли втричі. Інвестували в цей проект близько 50 мільйонів євро.
"Подоляни" відкрили напередодні економічної кризи. Подейкують, ви не маєте з чого вертати кількамільйонний кредит у доларах.
— Це вигадки. Справді є кредит — близько 30 мільйонів доларів. Але під час кризи ми домовилися з банком про відтермінування сплати основного тіла терміном на чотири роки. Щоб урятувати комплекс, витягували кошти з інших бізнесів нашої групи. Орендарям полегшили умови. Вони платили лише за комунальні послуги. Зараз ситуація стабілізувалася. У травні в нас орендуватиме великі площі дніпропетровська фірма. Продаватиме електротехніку. Вільної площі в комплексі вже не буде.
Чи правда, що під час кризи люди почали більше веселитися, і прибутки в розважальній сфері зросли?
— Так воно і є. Люди стали частіше відвідувати боулінги, паби та різноманітні розважальні заходи. Нещодавно ми відкрили лаундж-кафе "М"ята", і воно вже популярне серед відвідувачів. Плануємо також відкрити ще один ресторан із живою музикою, переобладнати зал на першому поверсі під експо-центр. Окрім виставок, там проводитимуть концерти та дискотеки для молоді.
Зараз найвигідніше займатися сільським господарством. Головне, правильно зберігати зібраний урожай
Розважальний бізнес вважаєте найприбутковішим?
— Ні. Зараз найвигідніше займатися сільським господарством. Це той бізнес, який дає прибутки в рази. Головне, правильно зберігати зібраний урожай. Наша група займається посівами зернових і хмелю, вирощуємо яблука, горобину, полуницю. Плануємо закупити холодильне обладнання, аби заморожувати фрукти, і в подальшому продавати їх у супермаркетах.
У Тернополі про вас говорять як про жорсткого керівника. Мовляв, був випадок, коли ви вдарили підлеглого більярдним кийком.
— Це плітки. Роботою з кадрами займаються менеджери. Звісно, я вимогливо ставлюся до працівників. Хочу, щоб зі мною працювали професіонали.
Назвіть ваш секрет вдалого бізнесу.
— Постійне навчання. Намагаюся як мінімум двічі на рік відвідати бізнес-курси в Лондоні. Там дізнаюся про світові тенденції економіки. Буквально на днях повернувся з подібного навчання в Нью-Йорку.
Вас вважають одним із реальних кандидатів на посаду мера Тернополя. За що найперше візьметеся, якщо станете міським головою?
Я ще до кінця не вирішив, чи буду балотуватися на цю посаду. Та в разі перемоги найперше побудував би сміттєпереробний завод. Друга проблема Тернополя — дороги. Кошти на їх ремонт можна залучати через випуск муніципальних облігацій і взявши довгостроковий кредит у банку. Терміново потрібно модернізувати котельні, оснащені обладнанням 1960-х. Моє захоплення — озеленення, і я б узявся за відновлення іміджу Тернополя як міста зелені. Тут можна додатково висадити мільйон дерев.
Кажуть, нинішній мер Роман Заставний — ваш кум. Не боїтеся зіпсувати з ним стосунки, претендуючи на посаду голови міста?
— Дружина мера Оксана — хресна мати моєї доньки Ангеліни. Вони з моєю жінкою Тетяною подруги. Ми товаришуємо сім"ями, деколи проводимо разом час. Та я намагаюся не переплітати родинні стосунки з політичними.
Василь Чубак живе у приватному будинку у приміському селі Великі Гаї. Виховує чотирьох дітей. Тримає 11 вуликів із бджолами. Сам крутить мед. До Дня міста в серпні планує за свій кошт встановити в центрі Тернополя пам"ятник бджолі — руки, що тримають стільник меду, на якому сидять бджоли.
3 
1
Коментарі